Польська ГО представила звіт про інформаційні атаки проти українців

·405 слівредакція
Польська ГО представила звіт про інформаційні атаки проти українців

10 серпня польська організація «Альянс 24/08» оприлюднила фінальний звіт проєкту «Обсерваторія ненависті», у якому простежила зв'язок між антиукраїнською риторикою в телеграм-каналах, реальними проявами агресії та висвітленням цих подій у медіа.

Польська громадська організація «Альянс української молоді “24 серпня”» 10 серпня презентувала підсумковий звіт проєкту «Обсерваторія ненависті — Бачимо. Моніторимо. Реагуємо». Документ, підготовлений координаторами Артуром Колдомасовим та Дариною Сидоренко, фіксує кореляцію між мовою ворожнечі в польськомовних телеграм-каналах, інцидентами агресії проти українців у Польщі та тим, як ці події висвітлюють медіа обох країн.

Дослідники моніторили чотири телеграм-канали, які вони відносять до проросійських: Niezależny dziennik polityczny, NewsFactory PL, Polska Grupa Informacyjna та Układ Warszawski. Спостереження тривали з 10 березня по 10 червня 2026 року. За цей час активність каналів еволюціонувала від ситуативного зондування до скоординованого тиску, досягнувши піку в травні-червні, коли кількість дописів із прихованою або відкритою ненавистю до українців перевищувала сотню на день.

Аналітики виявили, що телеграм-канали діють як «інформаційна лабораторія»: вони тестують найтоксичніші антиукраїнські тези, перш ніж ті потрапляють у ширший політичний дискурс Польщі. Контент часто агрегується з інших платформ — TikTok, X, Facebook, звичайних медіа. У матеріалах простежується калькування офіційних заяв Кремля, використання штучного інтелекту для масової генерації текстів і вигаданих персонажів для легітимізації каналів.

Основними темами стали демонізація українців через історичні конфлікти, зображення їх як злочинців, а України — як загрози, заклики зірвати допомогу Києву, дегуманізація через висміювання та стигматизацію, а також наратив про «українську невдячність». Звіт також показує, як ці наративи відображаються у польських та українських медіа. У Польщі фіксується розкол редакційної політики, вибіркове етнічне маркування, симетрія провини та маргіналізація агресора. Українські ж медіа, за даними дослідників, надмірно покладаються на одне першоджерело та демонструють асиметрію реакції на події.

Експерти проєкту — історик Олександр Пестриков з ГО «Український дім» та журналістка Олена Бабакова — зазначають, що риторика польських політиків стала каталізатором прихованих ксенофобних настроїв. Вони вказують на небезпеку маргіналізації дискурсу та використання теми українців у внутрішньополітичній боротьбі. Звіт містить практичні рекомендації для медійників, дипломатів та активістів, зацікавлених у двосторонніх відносинах.

Читайте також