Атака до публікації: як блогери тиснули на журналістку Любов Величко

Журналістка Любов Величко готує розслідування про мережу акаунтів, які поширюють антимобілізаційні наративи. Ще до виходу матеріалу кілька фігурантів почали публічну кампанію проти неї.
Журналістка видання Texty Любов Величко працює над розслідуванням про мережу акаунтів і блогерів, які виступають проти мобілізації та дискредитують Збройні Сили України. За її словами, ще до публікації матеріалу окремі фігуранти розпочали проти неї публічну кампанію, а згодом до неї долучилися сторонні сайти.
За журналістськими стандартами Величко надіслала фігурантам майбутнього тексту запитання, щоб забезпечити їм право на відповідь. Більшість адресатів не відповіла. Натомість, за словами журналістки, частина з них почала писати про неї публічно.
«У мене складається враження, що мене хочуть дискредитувати ні за що. Просто за те, що я роблю свою роботу і хочу проінформувати суспільство про процеси в інформаційному просторі», — розповіла вона.
Першою публічною реакцією Величко називає сторіз блогера Антона Гури. У ньому він показав надіслані журналісткою запитання й поцікавився в аудиторії, чи вважатиметься мобілізація самої Величко «промобілізаційним закликом». Після цього, за словами журналістки, допис про неї опублікував інший фігурант — Олександр Стернов. Редакція, як зазначає Величко, підтвердила йому її журналістський статус і те, що вона справді збирає інформацію для матеріалу Texty, проте відповідей на запитання вона не отримала.
Далі Стернов, за словами журналістки, опублікував ще один допис і випустив блог на своєму ютуб-каналі, де звинуватив її в речах, які не відповідають дійсності, та заявив, що вона не має права збирати про нього інформацію. Крім того, він письмово повідомив їй, що не хотів би згадки у матеріалі та припустив можливість звернення до суду.
«Якщо я згадаю про нього у матеріалі, то, дуже вірогідно, він звернеться до суду. Це, звичайно, його законне право, я абсолютно не заперечую проти цього. Але всі ці дописи, блоги і те, як він до мене звертається, виглядають не як спокійна, адекватна відповідь на запитання в рамках проведення журналістського розслідування, а як тиск для того, щоб у мене зникло будь-яке бажання продовжувати журналістське розслідування на цю тему», — наголосила Величко.
Паралельно журналістка звернулася до громадської організації «Жінки в медіа», яка зафіксувала онлайн-атаку. Згодом матеріали про Величко з'явилися на сайті UA News та на одному з маловідомих ресурсів. За її словами, в цих публікаціях було чимало тверджень, які не відповідають дійсності, а джерелом частини інформації був Стернов.
До кампанії, за словами журналістки, долучився й блогер Кирило Яковець — ще один фігурант розслідування. Він опублікував кілька дописів, у яких, як стверджує Величко, вигадував інформацію про неї. В одному з постів Яковець використав фотоколаж із зображенням журналістки та фотографією людини, з якою вона, за її словами, не має жодного зв'язку. Мета, на думку Величко, — створити асоціативний зв'язок між ними.
«Вся ця кампанія, як на мене, направлена на те, щоб дискредитувати мене як журналістку, для того, щоб звертали увагу не на зміст розслідування, яке ще навіть не опубліковане, а на мене як на авторку розслідування», — зазначила вона.
За словами Величко, вона зафіксувала факти мізогінії, приниження та булінгу. До поліції журналістка поки не зверталася, оскільки прямих погроз її життю чи здоров'ю в опублікованому немає. Якщо такі погрози з'являться, вона планує подати заяву.
Величко також каже, що учасники мережі постійно цитують і захищають одне одного та приходять на судові засідання, коли фігурантам оголошують підозри. Частина цих блогерів уже має підозри в кримінальних правопорушеннях, зокрема за перешкоджання діяльності ЗСУ та за статтею про державну зраду.
За результатами контент-аналізу журналістка бачить, що багато учасників мережі синхронізують свої повідомлення з російськими пропагандистськими каналами.
«У мене є гіпотеза, що ці люди координуються з Росією, і ці атаки можуть бути пов'язані з небажанням РФ, щоб хтось викривав подібні мережі», — пояснила вона.
За словами Величко, її розслідування охоплює велику антимобілізаційну мережу із сукупним охопленням понад 7 мільйонів читачів і глядачів. Журналістка припускає, що після публікації мережа може об'єднатися для продовження інформаційної, а можливо, й не лише інформаційної атаки на неї. Саме тому вона хоче публічно зафіксувати вже наявні випадки — щоб у разі погіршення ситуації можна було простежити зв'язок між попередніми атаками та потенційними погрозами.
«Я, як і раніше, так і зараз, дуже ретельно ставлюся до своєї цифрової і фізичної безпеки», — зазначила журналістка.
За її словами, матеріал планують опублікувати найближчим часом, і кожне твердження в ньому підкріплюватиметься доказами.
«У розслідуванні не буде припущень, у ньому будуть лише факти, які я знайшла за багато місяців роботи над цією непростою темою», — наголосила Любов Величко.
Читайте також
Ще в розділі «Медіа»
- Як новини про спеціальні події та скандали формують порядок денний Чернівців
- Цифрове гетто: як Росія ізолює окуповані території у 2026 році
- Медіа поза урядовою програмою: Мінкульт пояснює логіку
- Російський фільм про маріупольський театр: Лубінець звернувся до ООН
- Чому Україна мусить боротися з причинами повернення РФ у спорт





