Як цитата Полякової про «концтабір» стала зброєю російської пропаганди

Наприкінці серпня в проросійських Telegram-каналах активно поширювалися повідомлення з цитатою співачки Олі Полякової з інтерв’ю блогерці Раміні Есхакзай. Висловлювання артистки про те, що Україна «більше не є вільною країною», порівняння з «концтабором» та згадки про «повернення до совка» подали як нібито доказ втрати українцями громадянських прав. У такий спосіб пропаганда намагалася дискредитувати Україну як демократичну державу та посилити тему мобілізації.

За даними фактчекерки проєкту StopFake та викладачки Могилянської школи журналістики Олени Чуранової, 11–12 серпня такі дописи з’явилися щонайменше у 13 публікаціях на 11 ресурсах. Сукупно вони набрали понад 765 тисяч переглядів приблизно за 31 годину. Чуранова наголосила, що резонансна фраза була вирвана з контексту інтерв’ю, а в соцмережах її почали подавати як прямий опис ситуації з мобілізацією.

«Ці слова щодо критики і щодо того, що саме Україна є концтабором, звісно, резонують. Вони були масштабно поширені в соцмережах, були сказані емоційно. Плюс сама цитата Полякової була вирізана з інтерв’ю, тому що слова про «концтабір» почали подаватися як нібито опис конкретно ситуації з мобілізацією. А мобілізація — це одна з основних тем, з якою активно працює Росія. Ми бачимо, що дуже багато різних акаунтів у коментарях підключалися для того, щоб ще більше розганяти цю тему», — пояснила експертка.

Чуранова зауважила, що коли заголовок виносить фразу «Полякова сказала, що Україна — це концтабір», важливо наголосити, що це саме думка співачки, а не факт. Вона нагадала, що такі емоційні висловлювання не можна подавати без перевірених даних, адже журналісти мають боротися за факти. За її словами, медіа мають балансувати емоційні заяви перевіреною інформацією, щоб не посилювати ворожі наративи.

Фактчекерка також звернула увагу на те, що до 2014 року багато українців мали певний бекграунд, пов’язаний із Росією. Проте важливо оцінювати, що люди робили після цього: що говорили, чи працювали з Росією, чи їздили туди. Саме це має значення для розуміння позиції публічної особи, а журналісти можуть перевіряти такий бекграунд, щоб аудиторія робила обґрунтовані висновки.