Антиукраїнські наративи в польському інтернеті: від історії до закликів депортувати

Антиукраїнські наративи в польському сегменті інтернету зазнали помітної перебудови. Про це під час презентації доповіді «Імідж України та українців у польському інтернеті» заявив голова польського аналітичного центру Res Futura Міхал Федорович.

За його словами, у серпні тематика обговорень суттєво змінилася. Якщо раніше помітну частину дискусій становили питання історії, то згодом на передній план вийшли теми права українців на проживання в Польщі, державних витрат на їхню підтримку та закликів до депортації.

Федорович зазначив, що тема депортації за короткий строк пройшла шлях від окремого політичного гасла до одного з головних елементів антиукраїнського порядку денного в Польщі. Натомість економічні аргументи — внесок українців у польську економіку, сплачені ними податки, вплив міграції на розвиток — дедалі частіше висміюються.

Серед польських політиків, які найбільше зазнають атак у контексті України, експерт назвав прем’єр-міністра Дональда Туска та міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Особливо сильні негативні реакції, за його словами, викликають заяви української активістки, лідерки варшавського Євромайдану Наталки Панченко.

Окремо аналітик звернув увагу на зміну наративів після появи інформації про удари російських безпілотників поблизу кордону Польщі. У вересні, за його словами, формується новий стійкий наратив: провокації з дронами нібито організовує сама Україна, щоб втягнути Польщу у війну.

Федорович наголосив, що зменшення загальної кількості дискусій про Україну в інтернеті не свідчить про покращення ставлення до українців. Негативні повідомлення, зауважив він, залишаються емоційними та значною мірою будуються на страху, гніві й обуренні.

Важливу роль у поширенні такого контенту Федорович відводить алгоритмам соцмереж. Користувач, який взаємодіє з одним антиукраїнським матеріалом, може надалі отримувати дедалі більше подібних публікацій — це замикає його в інформаційній «бульбашці» та сприяє радикалізації поглядів.

На думку експерта, подальше загострення безпекової ситуації може використовуватися для поширення тверджень, ніби саме підтримка України створює загрозу для Польщі. Така логіка, вважає він, спрямована на послаблення суспільної підтримки допомоги Україні.

Водночас Федорович застеріг від ототожнення активності в соцмережах із настроями всього польського суспільства. Доповідь аналізує інформацію, що поширюється в польському інтернеті, але не є соціологічним дослідженням громадської думки.

Раніше зазначалося, що поляки найчастіше пов’язують погіршення ставлення до українців із суперечками навколо трагічних подій Другої світової війни на Волині, соціальними виплатами для українців, а також російською пропагандою та дезінформацією в інтернеті.