Псевдовибори до Держдуми РФ: навіщо Кремлю голосування без вибору

За попередніми даними, оприлюдненими російськими пропагандистами, партія «Єдина Росія» набирає 57,04% голосів. Ці цифри з'явилися після опрацювання приблизно чверті бюлетенів, тож остаточні підсумки ще не оголошені.

Ключовий контекст тут не в самому відсотку, а в характері процесу. У Росії немає вільних виборів і реального політичного змагання — усі партії, допущені до голосування, підпорядковані Кремлю. Це означає, що результат голосування визначається не волею виборців, а рішенням влади, а сама процедура виконує іншу функцію: створює видимість легітимності для подальших рішень.

Окремий вимір цього кейсу — проведення голосування на тимчасово окупованих територіях України. Це перші «вибори» до російського парламенту, які загарбники незаконно організували на ТОТ. Ідеться не про електоральну подію, а про спробу закріпити окупацію через імітацію цивільних процедур.

Загрози, пов'язані з цим процесом, були окреслені заздалегідь. Служба зовнішньої розвідки попереджала про високу ймовірність провокацій і терактів з боку російських спецслужб на окупованих територіях під час голосування — з подальшим звинуваченням у них України. Своєю чергою Служба безпеки України закликала мешканців ТОТ не брати участі у фейкових «виборах».

СБУ нагадувала про попередній досвід: у 2023 році на окупованих територіях уже проводили псевдовибори до регіональних органів влади країни-агресора. Тоді представники окупаційних адміністрацій так само залучали місцевих жителів до «виборчих комісій» та агітаційних бригад, які схиляли людей «проголосувати» в інтересах Кремля. За такі дії передбачена кримінальна відповідальність.

Паралельно з голосуванням тривали й бойові події. Уранці 20 вересня, в останній день «голосування», українські захисники завдали нових ударів по території Росії — зокрема, знову уразили Московський нафтопереробний завод у Капотні. Мер російської столиці Сергій Собянін назвав це наймасованішою атакою на місто.

Окремий шар — мобілізаційні плани. Президент Зеленський попереджав, що Росія планує провести мобілізацію після так званих виборів. СЗР та ГУР заявляли, що Москва опрацьовує плани додаткової хвилі призову на 2026–2027 роки, розраховуючи набирати по 300 000 осіб щороку.

Реакція сусідів також показова. Днями влада Естонії заявила, що готова негайно закрити кордон з РФ, якщо там оголосять загальну примусову мобілізацію і це загрожуватиме балтійській країні.

Отже, псевдовибори до Держдуми — це не подія про політичний вибір, а інструмент. Він потрібен Кремлю, щоб підвести формальну базу під подальші рішення — від закріплення контролю над окупованими територіями до нової хвилі мобілізації. Саме тому важливий не відсоток «Єдиної Росії», а те, що відбувається після оголошення результату.