Волинська вчителька поширювала проросійські відео: суд дав іспитовий термін

Ідеться про Наталію Г., яка працює вчителькою математики в Гороховищанській гімназії-філії Забузького ліцею Рівненської сільської ради. Суддя Алла Гайдук визнала її винною за ч. 2 ст. 436-2 КК України — виправдовування, заперечення збройної агресії Росії проти України та глорифікація її учасників.

За матеріалами вироку від 21 вересня, жінка поширювала пропагандистські дописи та відео у вайбері в період із 30 липня 2025 року до 12 січня 2026 року. Адресатами були жителі села Забужжя Ковельського району, з якими вона спілкувалася в месенджері.

Слідство зафіксувало кілька епізодів. Улітку 2025 року обвинувачена надіслала відео, де йшлося про нібито підготовку України до тривалої війни. У жовтні вона переслала знайомим запис, автор якого звинувачував українське керівництво у «злочинах проти народу» та просував інші проросійські наративи.

У грудні того ж року жінка поширила відео з твердженнями про нібито відсутність війни між Росією та Україною, про участь іноземних найманців у бойових діях та про вигадані змови щодо українських військових. А в січні 2026 року вона надіслала повідомлення, в якому порівнювала російське вторгнення з Другою світовою війною та поширювала тезу про «єдність» Росії, України та Білорусі.

У суді Наталія Г. повністю визнала провину. Суд узяв до уваги, що раніше вона не була судима та позитивно характеризується. Попри це, за ч. 2 ст. 436-2 КК України їй призначили три роки позбавлення волі, проте реальне покарання замінили на рік іспитового терміну.

Окрім цього, у вчительки конфіскують телефон Redmi 12C, з якого вона поширювала пропагандистські матеріали. Вирок ще можна оскаржити в апеляційному суді.

Цей кейс показує, як проросійські наративи поширюються не через медіа чи агітаційні мережі, а через приватні чати — від однієї людини до кількох знайомих. Саме тому такі матеріали складно помітити ззовні: вони не збирають публічних охоплень, зате працюють у довірливому колі спілкування, де до них ставляться з меншою критикою. Відео про «відсутність війни», «змови» проти військових чи «єдність» трьох країн виконують одну функцію — розмивають уявлення про те, хто насправді напав і хто захищається. І те, що такі матеріали надходили від учительки, посилює їхній вплив: у невеликій громаді голос освітянина сприймається як авторитетний. Судова реакція — сигнал, що поширення такої пропаганди має правові наслідки незалежно від масштабу аудиторії.