У польському інтернеті антиукраїнські наративи зміщуються від історії до депортації

Антиукраїнська дискусія в польському інтернеті за останні місяці помітно змінила зміст. Про це на презентації доповіді «Імідж України та українців у польському інтернеті» заявив голова аналітичного центру Res Futura Міхал Федорович.

За його спостереженнями, якщо раніше вагому частину обговорень займали історичні питання, то згодом на перший план вийшли теми права українців на проживання в Польщі, витрат держави на їхню підтримку та закликів до депортації. Тема депортації, за словами Федоровича, за короткий час перетворилася з окремого політичного гасла на один з ключових елементів антиукраїнського порядку денного. Водночас аргументи про економічний внесок українців, сплачені ними податки чи вплив міграції на розвиток економіки, за його оцінкою, дедалі частіше піддаються висміюванню.

Найбільш атакованими польськими політиками в контексті України експерт назвав прем'єр-міністра Дональда Туска та міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Особливо різку негативну реакцію, за його словами, викликають заяви української активістки, лідерки варшавського Євромайдану Наталки Панченко.

Окрему увагу аналітик приділив зміні наративів після появи інформації про удари російських безпілотників поблизу польського кордону. У вересні, за його словами, формується новий стійкий наратив: провокації з дронами нібито організовує сама Україна, щоб втягнути Польщу у війну.

Федорович наголосив, що зменшення загальної кількості дискусій про Україну в мережі не свідчить про покращення ставлення до українців. Негативні повідомлення залишаються емоційно зарядженими й значною мірою спираються на страх, гнів та обурення.

Значну роль у поширенні такого контенту дослідник відводить алгоритмам соцмереж. Користувач, який взаємодіє з одним антиукраїнським матеріалом, може надалі отримувати дедалі більше схожих публікацій — це замикає його в інформаційній «бульбашці» та сприяє радикалізації поглядів.

На думку експерта, подальше загострення безпекової ситуації може використовуватися для поширення тези, ніби саме підтримка України створює загрозу для Польщі. Така логіка, вважає він, покликана послабити суспільну підтримку допомоги Україні.

Водночас Федорович застеріг від ототожнення активності в соцмережах із настроями всього польського суспільства. Доповідь аналізує інформацію, що циркулює в польському інтернеті, але не є соціологічним вимірюванням громадської думки.

Раніше зазначалося, що поляки найчастіше пов'язують погіршення ставлення до українців із суперечками навколо трагічних подій Другої світової війни на Волині, соціальними виплатами для українців, а також із російською пропагандою та дезінформацією в інтернеті.