«Тіні за ґратами»: як українські медійники повертають голос цивільним бранцям Росії

Українські медійники та культурні діячі озвучують задокументовані історії цивільних бранців Росії в межах проєкту «Тіні за ґратами». Його реалізує ГО «Нові українські наративи» за фінансової підтримки Canada-Ukraine Foundation. Команда створила онлайн-платформу, де збирає свідчення родин і людей, які повернулися з неволі, а також проводить інформаційну кампанію в медіа та соцмережах.

До кампанії вже долучилися Тата Кеплер, Дмитро Кулеба, Даша Астаф’єва, Раміна Есхакзай, гурт «Курган & Agregat», Соломія Вітвіцька, Яніна Соколова, Григорій Решетнік та інші. Зокрема, Даша Астаф’єва розповіла історію Данила Єфімова, який виріс на окупованій Донеччині та у 18 років був затриманий ФСБ під час спроби виїхати. Російський суд засудив його до 12 років колонії суворого режиму через кілька благодійних внесків на підтримку України.

Інша героїня — Яна Суворова з Мелітополя. Її затримали російські силовики у 18 років за модерування проукраїнського телеграм-каналу, через який жителі міста обмінювалися інформацією. Суд засудив її до 14 років за звинуваченнями у «тероризмі» та «шпигунстві».

Загалом команда зібрала близько 50 історій цивільних бранців та їхніх родин. Сукупне охоплення кампанії станом на 28 серпня перевищило 5 мільйонів користувачів.

Окрема частина проєкту — анонімне опитування 100 родин. Результати показують: 73% родин повідомили, що їхні близькі в неволі понад три роки; 57% не мають жодної інформації про стан або місце перебування рідних; 61,3% заявили про катування чи жорстоке поводження; лише 13% мають регулярний зв’язок із близькими.

Проєкт фокусується саме на цивільних, бо міжнародне гуманітарне право не передбачає статусу «цивільного військовополоненого». Росія викрадає людей на окупованих територіях, утримує без зв’язку із зовнішнім світом і часто переслідує за сфабрикованими справами. Через відсутність усталеного механізму повернення родини роками не мають навіть підтвердженої інформації про місце перебування близьких.

«Ми хочемо, щоб за статистикою завжди залишалася видимою конкретна людина. Саме тому документуємо ці історії та залучаємо до кампанії людей із великими аудиторіями. Поки цивільні бранці не можуть говорити самі, важливо, щоб їхні імена та історії продовжували звучати», — говорить президентка ГО Любов Правдіна.

Результати дослідження команда використовує для міжнародної адвокації та комунікації з медіа й організаціями, що працюють із темою незаконного утримання цивільних.