Молдова: 39 порушень повітряного простору дронами і хвиля пропаганди навколо них

Кількість випадків порушення повітряного простору Молдови безпілотниками зростає рік за роком. Якщо у 2022 році таких інцидентів налічувалося чотири, то у 2023-му — шість, у 2024-му — десять, а у 2025-му вже 17. Від початку 2026 року Центр стратегічних комунікацій та протидії дезінформації (Stratcom) нарахував 39 випадків незаконного прольоту.

За оцінкою відомства, зростання кількості інцидентів останніми місяцями супроводжується вибухами, а кожен такий випадок тягне за собою пропагандистські хвилі. У Центрі вважають, що ці хвилі покликані відволікати увагу від реального агресора.

Цілі пропаганди, за даними Stratcom, доволі конкретні: залякування населення, підрив зусиль зі зміцнення обороноздатності, навіювання страху та вплив на громадську думку. Кінцева мета — схилити суспільство до відмови від європейського шляху та підживити невдоволення діями чи бездіяльністю влади.

«Кількість інцидентів з безпілотниками в повітряному просторі Молдови значно зросла за останні місяці, включаючи випадки, що призвели до вибухів. Кожен інцидент супроводжується хвилями пропаганди, які відволікають увагу реального агресора», — йдеться у повідомленні відомства.

У Центрі наголошують: поступка страху не зупиняє агресора, а лише посилює тиск. «Як показує історія, якщо піддатися страху, Росія не зупиниться, а, навпаки, посилить тиск і залякування», — зазначають у Stratcom і закликають нарощувати фінансування оборонного сектору.

Там також вказують на ціну відсутності оборонного потенціалу: «Це також показує нам, що відсутність потенціалу національної оборони обходиться державі, суспільству... набагато дорожче у разі агресії, ніж постійні інвестиції у власний оборонний потенціал… І нарешті, що не менш важливо, новітня історія надає нам безліч прикладів порушення Росією нейтралітету держави, закріпленого законом та визнаного на міжнародному рівні».

Конкретні епізоди підкріплюють цю статистику. 13 липня поблизу села Копанка Каушанського району впав і вибухнув російський ударний БПЛА «Герань-2». 9 серпня у Штефан-Водському районі стався вибух неідентифікованого безпілотника, а наступного дня біля села Крокмаз здетонував ще один бойовий дрон.

20 серпня міноборони Молдови повідомило, що повітряний простір країни приблизно на шість хвилин порушив військовий дрон, імовірно «Шахед». 26 серпня о 17:38 під час чергового російського обстрілу України служба повітряних операцій зафіксувала ще один перетин кордону безпілотником. А вночі 27 серпня п'ять дронів несанкціоновано залетіли в молдовський повітряний простір під час російської атаки на Україну; відстежувати їх допомагали міжнародні партнери.

9 вересня російські дрони вдарили по українському пункту пропуску «Старокозаче» поблизу кордону з Молдовою. Загинули двоє громадян України, ще троє дістали поранення, серед постраждалих — громадянин Молдови, водій автобуса, який повертався з України. 12 вересня в країні тимчасово закривали частину повітряного простору через невідомий безпілотник, 14 вересня міноборони знову повідомило про захід дрона під час російської атаки на Україну.

18 вересня через кілька годин після повідомлення про вибух біля села Колоніца поліція знайшла фрагменти, ймовірно, безпілотника. Уранці 19 вересня прикордонна поліція заявила про проліт кількох «невстановлених повітряних суден», а 21 вересня Міноборони повідомило про щонайменше два випадки порушення повітряного простору невідомим літальним апаратом.

Сукупно ці дані окреслюють дві лінії, які Stratcom розглядає як пов'язані: зростання числа порушень повітряного простору та інформаційний супровід навколо них. Випадки з дронами подаються не лише як безпекова статистика, а і як привід для кампаній, що працюють на страх, невдоволення владою та сумніви щодо європейського курсу.