ШІ-відео від імені CNN і BBC: як працює нова хвиля впливу перед виборами у США

Дослідники фіксують нову активність мережі, раніше пов'язаної з кремлівськими тролями: вона поширює згенеровані штучним інтелектом ролики, замасковані під матеріали відомих медіа. США готуються протидіяти інформаційним операціям одразу кількох держав.
За даними дослідників, які відстежують російські інформаційні операції, днями зафіксовано новий сплеск активності. Мережа, яку раніше пов'язували з кремлівськими тролями, розмістила в X та BlueSky низку відео, створених за допомогою штучного інтелекту.
Зміст роликів — неправдиві або нічим не підкріплені звинувачення на адресу демократів, які йдуть у Сенат. Політиків звинувачували в корупції, антисемітизмі та підтримці прав ЛГБТК+. Окрема деталь, на яку варто звернути увагу: відео стилізували під матеріали відомих американських і міжнародних медіа, серед яких CNN, BBC та The New York Times. Тобто йдеться не просто про вигаданий контент, а про підробку самого вигляду журналістського продукту — розрахунок тут на довіру до бренду, а не лише на емоцію від побаченого.
Росія — не єдиний гравець, чиєї активності очікують американські посадовці. Прогнозують також інформаційні операції з боку Ірану. Минулого місяця Meta повідомила про мережу акаунтів у Facebook та Instagram, пов'язаних з Іраном: частину контенту там теж створили за допомогою ШІ, і він мав антиреспубліканське спрямування. Згадують у цьому контексті й Китай.
Пояснення, чому саме зараз це питання загострилося, лежить на поверхні. Напередодні листопадових виборів американські посадовці побоюються, що розвиток штучного інтелекту спрощує іноземним державам створення й поширення дезінформації. Технологія робить такі кампанії швидшими, дешевшими та масштабнішими — тобто знищує три головні бар'єри, які раніше обмежували подібні операції.
Контекст голосування пояснює, чому ставки високі. У листопаді переобирають усі 435 місць у Палаті представників — повний склад нижньої палати, яку оновлюють щодва роки. У Сенаті йдеться про 35 місць із 100, тобто про третину складу; сенаторів обирають на шість років. Крім того, цього року обиратимуть губернаторів 36 штатів і трьох територій США, а також низку генеральних прокурорів і суддів у багатьох штатах.
Головне питання цих перегонів — чи зможуть демократи настільки посилити присутність у Конгресі, щоб ускладнити роботу Дональду Трампу та розширити вплив парламенту на його законодавчі ініціативи. Для цього партія прагне повернути контроль над обома палатами. За прогнозами, шанси демократів узяти Палату представників вищі, ніж перспективи здобути більшість у Сенаті.
Окремої ваги додають губернаторські перегони: саме з-поміж переможців згодом можуть постати кандидати в президенти на виборах 2028 року. І ще один наслідок, який прямо стосується України: якщо демократам вдасться хоч якось змінити баланс сил на свою користь, це може суттєво покращити перспективи американської підтримки.
Якщо відкинути технологічні деталі, мета таких кампаній доволі приземлена — не переконати, а засмітити інформаційне поле. Підроблений вигляд відомого медіа, звинувачення, які неможливо швидко перевірити, і алгоритмічне поширення працюють разом на один результат: виборець перестає розрізняти, де факт, а де його імітація. Саме ця втрата орієнтирів, а не конкретний ролик, і є справжнім об'єктом впливу.
Читайте також
Ще в розділі «Медіа»
- ГУР попереджає про кампанію дискредитації через медіа та Telegram
- Помер буковинський тележурналіст Петро Голопапа
- Продюсер Ясинський: інтерв'ю Потапа і Каменських працює на український розголос, а не на російський ринок
- ШІ-пошук обвалив трафік медіа й розмив поняття джерела
- Франція депортує ексглаву RT France за дезінформацію




