Молдова: майже 40 порушень повітряного простору дронами за рік і пропаганда навколо них

Центр стратегічних комунікацій та протидії дезінформації (Stratcom) Молдови підрахував, що протягом 2026 року було зафіксовано 39 випадків незаконних прольотів дронів у повітряному просторі країни. Для порівняння: у 2022 році таких інцидентів було чотири, у 2023-му — шість, у 2024-му — десять, а у 2025-му — сімнадцять. Отже, кількість порушень зростає щороку, і нинішній показник уже більш ніж удвічі перевищує торішній.

За спостереженням Stratcom, кожна така хвиля порушень супроводжується пропагандистськими кампаніями. Їхня мета, як зазначають в установі, — відвернути увагу від справжнього джерела агресії. «Ці скоординовані хвилі пропаганди мають на меті залякати населення, посилити невдоволення діями чи бездіяльністю влади, підірвати зусилля з посилення оборонного потенціалу, зменшити підтримку України, вселити страх та схилити громадську думку до відмови від європейського шляху з метою "відновлення" хибного відчуття безпеки», — йдеться у заяві центру.

Останні підтверджені епізоди припадають на другу половину вересня. У ніч проти 21 вересня Міністерство оборони Молдови повідомило про чергове порушення повітряного простору невстановленим об'єктом. Тієї ж ночі сусідня Румунія піднімала винищувачі через повітряну ціль поблизу кордону. А 18 вересня неподалік Кишинева поліція виявила уламки дрона.

Таким чином, ідеться про дві взаємопов'язані площини. Перша — безпосередньо безпекова: регулярні порушення повітряного простору малої країни, яка не має власних спроможностей швидко реагувати на кожен такий об'єкт. Друга — інформаційна: на тлі цих інцидентів розгортаються кампанії, покликані переформатувати сприйняття загрози. Замість питання «хто саме запускає ці дрони» аудиторії пропонують питання «чому влада не захистила небо» або «чи варто взагалі підтримувати Україну».

Показова й арифметика. Зростання кількості порушень із чотирьох у 2022 році до 39 за неповний 2026 рік — це не просто статистика інцидентів. Це ще й зручний привід для тих, хто хоче подати ситуацію як наслідок «неправильного вибору» Кишинева на користь європейського курсу. Саме на це, судячи із заяви Stratcom, і розраховані пропагандистські хвилі: вони не стільки пояснюють події, скільки використовують їх як інструмент тиску на громадську думку.

Отже, молдовський кейс демонструє типову зв'язку: фізичне порушення кордону супроводжується інформаційною операцією. Реальні уламки дрона під Кишиневом і реальні винищувачі над Румунією стають тлом для наративу, який має посіяти страх, недовіру до влади та сумніви щодо підтримки України. Протидія тут потрібна не лише в повітрі, а й в інформаційному полі — і саме тому Stratcom фіксує не тільки кількість прольотів, а й те, що відбувається навколо них.