Швеція попереджає: бот-мережі РФ тиснуть на вибори у Франції та Німеччині

Майбутні виборчі кампанії в найбільших країнах Європи стали мішенню для інформаційних операцій, пов'язаних із Росією. Про це в інтерв'ю Politico розповів Магнус Хьорт, який очолює Шведське агентство психологічного захисту. За його оцінкою, вибори перетворюються на «можливість» для інформаційної машини Кремля — поляризувати суспільства та вносити розкол між виборцями.

Логіка впливу, за словами Хьорта, доволі прикладна: змусити людей засумніватися в тому, чи варто їхнім політикам і надалі підтримувати Україну. Інструментом для цього слугують фейкові новини — зокрема про корупцію в Україні та інші нібито зловживання. Саме такі наративи найчастіше поширюють автоматизовані акаунти.

Пріоритетними цілями агентство називає найпотужніші держави Європи. Ідеться про регіональні вибори в німецьких землях та про президентську кампанію у Франції, де ультраправі сили, прихильніші до Москви, можуть показати рекордні результати. Приклад уже є: 6 вересня на виборах до земельного парламенту Саксонії-Ангальт ультраправа проросійська «Альтернатива для Німеччини» вперше перемогла, набравши понад 43% голосів. А у Франції на виборах у квітні 2027 року однією з кандидаток є лідерка праворадикального «Національного об'єднання» Марін Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях.

Окрема претензія Хьорта — до платформ. Meta, TikTok та X, на його думку, могли б робити більше для знищення бот-мереж, які ведуть кампанії впливу. «Гіганти соціальних мереж мають свій порядок денний, який полягає в зароблянні грошей. У нас інший порядок денний. Ми хочемо позбутися бот-мереж, що націлені на наші демократії. Звичайно, вони не хочуть бачити їх на своїх платформах. Проблема не в цьому, але їх видалення — клопіт», — пояснив він.

За даними агентства, потік маніпуляцій і втручань з-за кордону не припиняється — джерела не лише російські, а й китайські та іранські. Останнім часом команда Хьорта зафіксувала російську кампанію, побудовану за принципом «матрьошки». Її мета — відволікати фактчекерів, журналістів та інших фахівців: їм надсилають листи з посиланням на кшталт «Подивіться, що роблять росіяни». Далі, за словами Хьорта, розрахунок на те, що отримувач перегляне відео чи інший матеріал і опублікує його разом зі спростуванням — витративши на це час. «Ідея полягає в тому, щоб вони підхопили це, перейшли до самого відеоролика чи чогось іншого, а потім опублікували його разом із спростуванням на кшталт: Це неправда. І, знаєте, змарнували свій час на перегляд цього», — каже він.

Найефективніша протидія таким кампаніям, за його словами, — не реагувати на них.

Окремий кейс, який наводить Хьорт, стосується Швеції. Там виявили одного з державних суб'єктів, відповідального за мережу з 1200 акаунтів у X, націлену проти Швеції та інших країн. Спочатку ці облікові записи обговорювали цілком буденні теми — відпустки, спорт. Згодом, за даними агентства, у 2025–2026 роках мережа опублікувала 50 000 дописів і коментарів, навмисно висловлюючи погляди, що сіють розбрат: різко підтримуючи або так само різко виступаючи проти ключових політичних питань. Водночас на момент інтерв'ю агентство не бачить «жодної скоординованої кампанії, спрямованої проти Швеції».

Із цих свідчень вимальовується доволі послідовна модель: виборчий цикл у Європі використовують як привід, аби підвищити ставки на вже наявних лініях поділу. Фейки про Україну тут — не самоціль, а важіль, що має змінити ставлення виборців до підтримки Києва. А отже, ключове питання для європейських суспільств — не лише в тому, скільки ботів видалять платформи, а в тому, наскільки стійкими виявляться самі виборці до спроб скористатися їхніми сумнівами.