Фейк про «жіночу мобілізацію»: як підроблений скріншот ProZorro працює на паніку

Приводом для чергової хвилі дезінформації став скріншот, який російські ресурси видають за сторінку системи публічних закупівель ProZorro. Згідно з цією «картинкою», Міністерство оборони України нібито оголосило тендер на 150 тисяч жіночих зимових курток. Далі цей документ подають як доказ підготовки до мобілізації жінок.

У Центрі протидії дезінформації заявили, що поширена інформація не відповідає дійсності. У самій системі ProZorro немає даних про те, що Міноборони проводило таку закупівлю. Отже, скріншот — підробка, а його поява в мережі є штучно створеним інформаційним приводом.

Окремо в ЦПД наголосили: в Україні немає ані законодавчих ініціатив, ані законопроєктів, ані внутрішніх обговорень щодо мобілізації жінок. Примусового залучення українок не відбувається і не планується — жінки можуть вступати до Сил оборони виключно добровільно.

За оцінкою відомства, подібні повідомлення російські інформаційні ресурси продукують регулярно. Мета таких вкидів — викликати панічні настрої, підживити недовіру всередині суспільства та створити додаткову напругу.

Цей кейс показує типову механіку: береться правдоподібна форма — знайомий інтерфейс державної системи закупівель — і наповнюється вигідною для поширювача «начинкою». Розрахунок на те, що читач упізнає логотип і не перевірятиме реєстр. Додатковий ефект дає емоційно чутлива тема: будь-яка згадка про мобілізацію жінок швидко розходиться по соцмережах і коментарях, навіть коли першоджерело очевидно сумнівне.

Це не поодинокий випадок. Раніше попереджали про масштабну дезінформаційну кампанію проти Головного управління розвідки Міністерства оборони України: 3 вересня в ГУР повідомили, що для поширення фейків планують залучати медіа, блогерів і Telegram-канали, і закликали довіряти лише офіційним джерелам. А 12 серпня російське Міноборони заявило про нібито захоплення населеного пункту на Харківщині — йшлося про село Щербаківка, яке ліквідували ще 1997 року. Тобто заявляли про взяття села, якого не існує майже три десятиліття.

Спільна риса цих історій — не так точність, як вплив на настрій. Підроблений скріншот не має доводити реальну закупівлю, він має змусити людину повірити в саму можливість примусової мобілізації жінок і передати цю тривогу далі. Саме тому перевірка фактів тут не зводиться до «так чи ні»: важливо, хто і навіщо використовує державні бренди як декорацію для чергового вкиду.