Пропаганда без російського логотипа: як кремлівські наративи освоюють французькі медіа

У травні 2017 року під час спільної пресконференції у Версалі керівниця RT France Ксенія Федорова запитала Емманюеля Макрона, чому журналістів Russia Today і Sputnik не допустили до його кампанії. Макрон відповів, що підтримує стосунки з іноземними медійниками, «за умови, що вони є журналістами», і назвав RT та Sputnik органами державного впливу.

Через дев'ять років Федорова знову в центрі уваги. 3 серпня вона програла суд щодо депортації та заборони в'їзду до Франції. 29 липня 2026 року уряд звинуватив її в участі в кампаніях дезінформації, спрямованих Росією, і заморозив активи. Показово, що Федорова на той момент була авторкою CNews, Europe 1 та JDNews — медіа, що належать Венсану Боллоре. Це французькі бренди без російського логотипа, і саме їхні роботодавці тепер заявляють про напад на свободу слова.

RT France розпочав мовлення у грудні 2017 року, отримавши ліцензію після місяців критики. Канал не позиціонував себе як голос Кремля, а натомість зосередився на висвітленні протестів, поліцейського насильства та суспільних розколів у Франції. За даними дослідника Максима Одіне, штат RT France налічував близько 170 працівників. Метою мовника було не переконати глядача в перевагах Путіна, а стерти межу між доказами та інтерпретацією, підірвати довіру до демократичних інституцій.

ЄС зупинив мовлення RT і Sputnik лише у березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення. У січні 2023-го редакція RT France припинила роботу через заморожені рахунки. Але дослідження Одіне показує: багато колишніх співробітників RT перейшли до медіагрупи Боллоре. Федорова стала найпомітнішим прикладом — з початку 2025 року вона писала для JDNews, з'являлася на CNews та Europe 1, вела програму про православне християнство.

Аналіз 44 колонок Федорової в JDNews виявив складну систему. Значна частина текстів стосувалася релігії, культури та свободи слова. Інші починалися з легітимних тем — корупції в Україні, вартості допомоги, необхідності контролю — але потім переходили до звинувачень євроінституцій у систематичному обмані. Допомога Україні подавалася як «доказ» фінансування війни замість дипломатії, а відмова Києва приймати вимоги Кремля — як перешкода миру. Ці тези впліталися у французький контекст через голлістську риторику, згадки про держборг та імміграцію.

2 серпня JDNews опублікував інтерв'ю з Юлією Мендель, представивши її як українську «дисидентку». Вона звинуватила Зеленського в авторитаризмі та використанні війни для політичного виживання. Видання подало її слова як докази, не ставлячи під сумнів твердження, що суперечать перевірюваним фактам, зокрема про нібито скасовані вибори. Мендель звільнили з посади речниці ще в липні 2021 року, але її статус додає ваги меседжам, цінним для російської пропаганди.

Французьке законодавство не може заборонити кожну позицію, сприятливу Москві, — це зашкодило б свободам. Санкції проти Федорової перевели справу у сферу національної безпеки, але повний обсяг доказів не оприлюднено. Рішення суду 3 серпня стосувалося лише термінових заходів, тож остаточної крапки немає. Роботодавці Федорової мають підстави говорити про цензуру, але ігнорують те, що плюралізм не означає право подавати державні наративи без розкриття їхнього походження.

Видворення Федорової може прибрати один голос, але не змінить редакційних стимулів. Наступні президентські вибори стануть справжнім випробуванням: російський вплив виявлятиметься в тому, які аргументи французькі медіа зроблять нормою.