Фейки тижня: «зізнання» журналістки NBC, ШІ-мобілізація жінок і «людина-павук» у ТЦК

Минулого тижня аналітики «Детектора медіа» задокументували 12 дезінформаційних вкидів. Частина з них працює на американську аудиторію напередодні проміжних виборів до Конгресу, частина — на українську та європейську. Розбираємо, як саме влаштовані ці кампанії та які цілі вони переслідують.

Найгучніший кейс — фальшиве «зізнання» журналістки NBC News/MS NOW Бренди Задрозни. Мережа фейкових акаунтів у Х і тіктоку приписала їй слова про те, що Демократична партія США сама організувала кампанію дезінформації «під фальшивим прапором» проти себе, аби напередодні листопадових виборів виглядати жертвою російського втручання. З 8 по 15 вересня аналітики нарахували щонайменше 60 таких публікацій у Х і понад 50 у тіктоку; більшість роликів згодом видалили, але частину зберегли на скриншотах.

Техніка типова: беруть реальні фрагменти виступів Задрозни, прибирають озвучку, накладають фейкові субтитри й брендування у стилі BBC, CNN, POLITICO та MS NOW. У підсумку журналістка нібито «визнає», що демократи сфабрикували дезінформацію проти себе, а CNN запустив хештег «#AllDemocratsAreCriminals». В окремих дописах з'явилися сфальсифіковані камео голлівудських акторів, вигадки про колективний позов акторів проти Демократичної партії, фейкове «публічне вибачення» Задрозни і навіть неправдиві твердження про нібито спробу її самогубства.

Насправді 11 вересня 2026 року на сайті MS NOW вийшла стаття Задрозни «A Russian disinformation campaign is doctoring celebrity videos to meddle in the midterms». У ній ідеться про протилежне: мережа «Матрьошка» через ШІ-клонування голосу накладає фейкові репліки на реальні відео знаменитостей (Сара Джесіка Паркер, Джулія Робертс та інші; частину матеріалу взято з рекламної кампанії Gucci та відеозвернень сервісу Cameo) і поширює їх під фейковим брендом CNN з антидемократичними наративами. Жодне з видань — ні MS NOW, ні BBC, ні CNN, ні POLITICO — не підтверджує цитат із фейкових роликів; не підтверджується жодним джерелом і позов акторів, чиї образи мережа використала без дозволу. Схожі техніки вже фіксували в кампаніях проти французько-українського оборонного співробітництва та напередодні виборів у Саксонії-Ангальт.

Друга лінія вкидів стосується пального. Російські медіа переконують, що Захід нібито на межі «величезного дефіциту пального» виключно через українські удари по російських НПЗ. Світовий ринок дизелю справді перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін, але подавати це як суто український наслідок — маніпуляція. Ще 8 вересня Координаційна група Єврокомісії з питань нафти повідомила, що проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до ЄС на той момент не було: попит на дизель і авіапальне забезпечували збільшенням виробництва на європейських НПЗ та альтернативними поставками, а комерційні й аварійні запаси залишалися достатніми. Водночас Єврокомісія визнала нестабільність цін і ризик посилення напруження восени та взимку — через Близький Схід, геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту.

Українські удари справді вплинули на ринок: за даними Reuters, у вересні три з шести найбільших виробників дизеля в Росії суттєво скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників — ці шість підприємств разом дають близько половини російського випуску дизелю. Завод у Кіришах зупинився повністю, Волгоградський НПЗ і НОРСІ працювали приблизно на чверть потужності, що змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного й авіаційного пального. Але те саме джерело наголошує: глобальну пропозицію одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану, російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході та сезонне зростання споживання. Мета пропагандистів — вирвати один чинник із контексту й показати удари по інфраструктурі, яка живить російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.

Третій кейс — підроблені скриншоти нібито публікацій BBC, The Independent, The Guardian та Al Jazeera. У них колишньому директору MI6 Алексу Янгеру приписують заяву, що атаку на потяг поблизу пункту пропуску «Ягодин» організувала сама Україна, аби «втягнути НАТО у війну». Янгер не міг коментувати події 13 вересня — він помер 2 червня 2026 року від раку підшлункової залози. Підробку BBC оформили від імені журналіста Ярослава Луківа, взявши за основу справжню статтю про атаку на потяг і підмінивши її зміст. Так само сфальсифікували матеріал The Guardian журналісток Емі Гокінс і Шарлотти Гіггінс: в оригіналі йдеться лише про російський удар безпілотника та припущення «Укрзалізниці», що можливою ціллю міг бути дипломатичний потяг. У випадку з The Independent використали ім'я репортерки Арпан Рай, а зміст сюжету Al Jazeera підмінили так само.

Насправді 13 вересня російський дрон уразив локомотив пасажирського потяга поблизу станції Ягодин біля польського кордону. Незадовго до атаки цією ділянкою проїхав окремий дипломатичний потяг із Борисом Джонсоном, експрем'єром Швеції Карлом Більдтом і радниками з безпеки європейських країн; Девід Петреус був в іншому потязі, який на момент удару стояв на станції. За повідомленням «Укрзалізниці», сигнал про евакуацію подали приблизно за 15 хвилин до влучання, а дипломатичний потяг вирушив раніше запланованого часу через постійну загрозу атак. Підробки під упізнавані бренди мають перекласти на Київ відповідальність за удар по цивільній інфраструктурі й просунути наратив про українські «провокації».

Ще два вкиди побудовані на візуальному ШІ-контенті. Прокремлівські медіа поширили сфабриковане відео, на якому троє військовослужбовців нібито ведуть до мікроавтобуса чоловіка в костюмі людини-павука біля торговельно-розважального центру. Перевірка інструментами OpenAI Verify та Image Whisperer показала: відео згенерував штучний інтелект — є водяний знак SynthID і типові артефакти, як-от розмиті руки й брак деталей. Фейк підтвердив і Волинський обласний ТЦК та СП: нічого подібного біля ТРЦ «Промінь» у Луцьку не було. Пропагандистські ресурси плуталися в географії — одні вказували Луцьк, інші Кривий Ріг.

Інший ШІ-фейк — постери з нібито рекламою «мобілізації жінок». 14—15 вересня «Царьград» і проросійські сайти мережі ZOV, а з 15 вересня й телеграм-канали та Х поширили фотографії буцімто лучанських банерів із закликом жінкам ставати операторками дронів. Фразу «вміння впоратися з пральною машиною рівнозначне вмінню керувати FPV-дроном» подали як доказ старту мобілізації жінок. Фактчекери MythDetector перевірили три фото через Hive Moderation: ймовірність штучного походження — 99,8%, 91,4% та 92,4%. Висновок збігається з оцінкою Українського центру протидії дезінформації: таких банерів не розміщували ні в Луцьку, ні в інших містах. Додатковий маркер підробки — адреса zsu.team на самих банерах: цей домен не належить жодному органу, що займається мобілізацією, не згадується на сайті Міноборони, а за переходом переадресовує на сайт онлайн-казино. До того ж жінки в Україні не підлягають мобілізації: вступ до ЗСУ для них добровільний і відбувається на контрактній основі, обов'язковим є лише військовий облік — і тільки для тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту.

Спільний знаменник усіх цих вкидів — не окремі вигадки, а спроба керувати довірою. Одні кампанії дискредитують журналістів, які документують російську дезінформацію, інші — перекладають на Україну відповідальність за наслідки війни, розпочатої Росією, треті — розхитують мобілізаційні процеси всередині країни. Викриття кожного з цих кейсів зменшує їхню дію, але сама мережа залишається гнучкою: вона швидко змінює платформи, формати й бренди, під які маскується.