Овечкін у ролику «Єдиної Росії»: як спортсмен став інструментом пропаганди

·205 слівредакція
Овечкін у ролику «Єдиної Росії»: як спортсмен став інструментом пропаганди

Капітан «Вашингтона» Александр Овечкін знову опинився в центрі уваги — цього разу через участь у передвиборчому ролику путінської партії. Його коментар про «мир і любов» звучить на тлі системної підтримки Кремля.

Поява Овечкіна в агітаційному відео «Єдиної Росії» — не випадковий епізод, а черговий крок у довгій історії використання спортивних зірок для легітимації політичного режиму. У ролику також знялися міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров та Марія Львова-Бєлова, яку Міжнародний кримінальний суд підозрює у причетності до незаконної депортації українських дітей.

Сам хокеїст у коментарі зізнався: «Я росіянин. Як тільки я закінчу грати в хокей, я, мабуть, захочу залишитися там. Я збираюся жити там. Мої діти житимуть там, родина. Я за мир і любов і сподіваюся, що все буде добре». Він також наголосив, що США для нього — «другий дім», де він «виріс як особистість», але Росія залишається «домом». «Я росіянин і підтримую свою країну», — додав Овечкін, повторивши тезу про мир.

Ці слова — класичний приклад того, як спортсменів втягують у політичний наратив. Формула «мир і любов» покликана пом’якшити сприйняття участі у пропагандистському продукті, створити образ «поза політикою», хоча сам факт зйомки в ролику партії, що підтримує Путіна, є політичним актом. Овечкін не вперше демонструє лояльність до російського президента — його публічна підтримка Путіна відома давно.

Сайт «Миротворець» зазначає, що хокеїст є співучасником злочинів проти України та її громадян. Це не просто оцінка — це юридично-публічна фіксація причетності до інформаційно-політичних кампаній, які супроводжують агресію.

Участь Овечкіна у ролику «Єдиної Росії» разом із Лавровим та Львовою-Бєловою — це сигнал: Кремль продовжує використовувати спорт як інструмент м’якої сили. Спортсмен, який має мільйони шанувальників по всьому світу, стає обличчям політичної сили, причетної до воєнних злочинів. Його слова про «мир» дисонують із реальністю, де та сама партія та її представники сприяють агресії.

Цей кейс показує, як працює пропаганда: вона не завжди говорить прямо, часто маскується під загальнолюдські цінності. Але достатньо подивитися на склад учасників, щоб зрозуміти справжню мету — легітимізувати режим через популярність спорту.

Читайте також