Фейки про ЗСУ та АЗС: як працює російська пропаганда на Харківщині

Харківщина залишається одним із головних цілей інформаційної війни Кремля. Через прикордонне положення та постійні обстріли регіон стає зручним полем для маніпуляцій. Регіональна представниця Інституту масової інформації Юлія Напольська проаналізувала типові фейки липня, які поширювали проросійські телеграм-канали.

Одним із найгучніших вкидів стала новина про те, що українські військові нібито навчають представників латиноамериканських наркокартелів керувати дронами. Цю інформацію 4 липня опублікував канал «Первый Харьковский» із посиланням на Євгена Лисняка — представника окупаційної адміністрації. За даними Харківського антикорупційного центру, Лисняк раніше працював у міліції, потім переїхав на окуповану Луганщину, а з 2022 року співпрацює з російськими військами. Жодних доказів його заяв не надано. Це продовження серії фейків про «українські дрони у картелів» та «продаж зброї», які раніше спростовувалися.

Інший наратив стосувався автозаправних станцій. 8 липня пропагандисти знову звернулися до теми АЗС, стверджуючи, що вони нібито слугують складами пального для ЗСУ. Джерелом став Віталій Ганчев, голова окупаційної «військово-цивільної адміністрації». Жодних супутникових знімків чи документів на підтвердження цього не наведено. Такий прийом використовується для виправдання ударів по цивільній інфраструктурі. Станом на 28 липня в області зруйновано 80 АЗС, в Україні загалом — 200.

Також пропаганда намагалася використати тему протестів після звільнення міністра Михайла Федорова. Канал «Первый Харьковский» назвав акції «керованими британцями через Стерненка» та пов’язав із «сім’єю Сороса». Насправді, за даними аналізу, протести були стихійними та відбулися щонайменше у 15 містах України та у Варшаві. Звинувачення у «нацизмі» також не підтвердилися: відео, де нібито «нацисти пристали до чоловіка через серп і молот», насправді показує лише словесну суперечку без фізичного втручання.

Характерна риса всіх цих фейків — використання одних і тих самих джерел: російських телеграм-каналів та окупаційних адміністрацій, чиї заяви не мають незалежного підтвердження. Пропаганда дедалі частіше намагається виправдати удари по цивільній інфраструктурі, дискредитувати ЗСУ через абсурдні звинувачення або представити громадські ініціативи як примус. Особливу увагу приділяють чутливим темам протестів, освіти, пального та мобілізації, щоб викликати емоційну реакцію та посилити паніку й недовіру в суспільстві.