Мендель виступила на заході AfD у Страсбурзі: як працює риторика «миру» на користь Кремля

Подія відбулася 16 вересня у Страсбурзі. Особисто потрапити до будівлі Європарламенту Мендель не вдалося: за кілька годин до початку їй відмовили у вході. Представник ЄП підтвердив недопуск і пояснив його стандартною процедурою. Сама Мендель пов'язала це з українськими санкціями, ухваленими проти неї кількома днями раніше. Зрештою вона долучилася до заходу через відеозв'язок, доступ до якого надала проросійська партія.

Свій виступ Мендель позиціонувала як захист інтересів українців, назвавши себе їхнім голосом. Головним же меседжем стала вимога негайно припинити війну — з перенесенням відповідальності за її тривання на українське керівництво та західних союзників. «Україна та Європа знову й знову продовжують обирати погану війну замість поганого миру, ескалацію замість дипломатії», — сказала вона.

Серед тез виступу — твердження, що Володимир Зеленський нібито відкинув можливості для домовленостей, зокрема згадуючи Стамбульські переговори, «формулу миру», «план перемоги» та «Коаліцію охочих», яка підтримує оборонні спроможності України. При цьому Мендель не акцентувала на тому, що саме Росія є державою-агресором і розпочала повномасштабне вторгнення. «Росія розпочала цю війну. Але саме лобісти війни підтримують її продовження — ті, хто на ній заробляє», — заявила вона, додавши, що Росію можна стримувати «не за допомогою війни, а за допомогою розуму, дипломатії та людяності».

За змістом ці формулювання відтворюють набір тез, які російська пропаганда системно адресує західній аудиторії: що Україна сама заважає завершенню війни, відмовляючись від нібито можливих домовленостей; що західна військова допомога нібито й продовжує бойові дії; що західні держави та «лобісти війни» зацікавлені в ескалації; що замість підтримки оборони слід робити ставку на переговори — без чіткого окреслення умов, які висуває Росія; що українське керівництво нібито свідомо продовжує війну заради власної вигоди.

Контекст заходу підсилює цю рамку. Перед Мендель виступив співголова AfD Тіно Хрупалла, який говорив, що війна має «передісторію», котра веде не лише до Москви, а й до США та Брюсселя. Він критикував санкції проти Росії та військову допомогу Україні, наполягаючи, що вони шкодять європейській економіці. Євродепутат від AfD Ганс Нойгофф, який і запросив Мендель, представив її як один із найважливіших голосів за переговорне завершення війни. Тобто йшлося не про виступ перед Європарламентом як інституцією, а про захід політичної сили, яка виступає за зміну європейської політики щодо Росії та України і, за даними розслідувачів, має пряму підтримку з Москви.

13 вересня Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти Мендель. В Офісі президента пояснили, що обмеження стосуються осіб, яких українська влада пов'язує з поширенням дезінформації та російської пропаганди, а також із підтримкою агресивної політики РФ.

Біографічний бекграунд Мендель пояснює, чому її публічна діяльність нині викликає таку реакцію. Вона народилася 3 вересня 1986 року в Генічеську на Херсонщині, закінчила Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має ступінь кандидатки філологічних наук. Працювала журналісткою на ICTV, «Еспресо», «Інтері», співпрацювала з міжнародними медіа, серед яких The New York Times, Politico та Forbes. У червні 2019 року стала прессекретаркою Зеленського і обіймала цю посаду до липня 2021 року; за цей час її критикували українські журналісти через обмеження доступу медіа до президента та інші прояви звуження свободи слова.

Після звільнення Мендель залишалася публічною фігурою, писала й коментувала українську політику, випустила книжку про Зеленського. У грудні 2025 року в інтерв'ю «Радіо Свобода» різко критикувала тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака та говорила про його вплив на ухвалення рішень — хоча раніше тісно з ним співпрацювала. Згодом її коментарі дедалі більше збігалися з російськими пропагандистськими наративами. У травні 2026 року вона дала інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону з різкою критикою Зеленського та його політики, що викликало широкий резонанс в українському медіасередовищі; Зеленський назвав Карлсона й Мендель «божевільними людьми». У серпні 2026 року вона оприлюднила матеріали, які назвала «звітами офісу президента» про роботу з блогерами та Telegram-каналами, а в інтерв'ю Le Journal du Dimanche назвала Зеленського «головним вигодонабувачем війни», звинуватила його в авторитаризмі, говорила про корупцію в оточенні глави держави та критикувала мобілізацію. Тривалий час Мендель живе за кордоном і в Україну не приїздить.

Уся ця траєкторія робить страсбурзький виступ не окремим епізодом, а ланкою послідовної комунікаційної стратегії. Її механіка проста: аудиторії, втомленій від війни, пропонують «мир» як абстрактну цінність, не називаючи умов цього миру й не називаючи агресора. Відповідальність за тривання бойових дій при цьому зміщується з того, хто напав, на того, хто захищається, та на його союзників. Саме тому така риторика знаходить майданчик у політичних сил, зацікавлених у зміні європейського курсу щодо Росії, — і саме тому вона викликає санкції в Україні.