Франція як друга ціль: як російські мережі готують ґрунт до виборів 2027 року

За даними четвертого звіту Європейської служби зовнішніх дій, оприлюдненого в березні 2026 року, Франція є другою головною мішенню російських іноземних інформаційних маніпуляцій та втручань (FIMI), поступаючись першим місцем лише Україні. Серед цілеспрямованих атак на окремі країни у 2025 році Україна зазнала 112 масштабних інформаційних ударів, тоді як Франція опинилася одразу за нею зі 107 інцидентами.

Першопричиною такого таргетування називають активну лідерську позицію Еммануеля Макрона серед країн ЄС щодо підтримки України. Втім, із середини 2026 року до цього додався ще один чинник — підготовка до президентських виборів, які мають відбутися 18 квітня 2027 року, з можливим другим туром 2 травня. Сам Макрон, який обирався двічі, балотуватися вже не може, тож російські мережі завчасно готують французьке інформаційне поле до кампанії без нього.

Однією з перших мереж, що спробувала втрутитися у французькі президентські перегони, став «Шторм-1516» — структура, відома фабрикуванням дипфейків, інсценованих відео та неправдивих свідчень. Її ціллю обрали Едуара Філіппа, колишнього прем'єр-міністра, мера Гавра та заявленого кандидата в президенти: щодо нього запустили неправдиву інформацію про стан здоров'я. Другим об'єктом кампанії став Рафаель Глюксманн, депутат Європарламенту та ймовірний кандидат на виборах 2027 року. На сайті-сміттярці, візуально схожому на онлайн-медіа Blast, з'явилася інформація, нібито дружина Глюксманна намагається підкуповувати медіа задля створення позитивного образу чоловіка перед виборами. Там же вкрали ідентичності французьких журналістів, а самі матеріали спираються на сфабриковані документи.

Перші публікації іншої операції — «Матрьошка» — були спрямовані проти Габріеля Атталя, колишнього прем'єр-міністра й кандидата в президенти. В інтернеті поширювали матеріали, оформлені під нібито публікації французьких видань: фейкові відео з логотипами та стилістикою Le Figaro і Libération дискредитували політика, пов'язуючи його ім'я з політичними скандалами. Частина матеріалів ставила під сумнів його здоров'я — в одному із заголовків ішлося про госпіталізацію, в іншому про нібито хворобу Паркінсона. Поширювалися й твердження, що Атталь начебто платив медіа за розповсюдження дезінформації про себе та розглядав можливість інсценувати замах, аби звинуватити в цьому Росію.

Окрім ударів по персоналіях, російські мережі атакують сам виборчий процес і механізми захисту Франції. Провідну роль тут відіграє операція Portal Kombat, зокрема мережа сайтів Pravda. Під час аналізу більшість виявленого вебконтенту становили ресурси цієї мережі (наприклад, francais.news-pravda.com і fr.news-pravda.com), які функціонують як масові автоматизовані ретранслятори. Серед наративів, що підважують виборчий процес, — таврування французької інституції Viginum як «інструментів тотального контролю та цензури», що готує ґрунт під тезу про «фальсифікацію» майбутніх виборів владою.

Інші теми в межах цієї операції мають на меті поляризувати французьке суспільство перед 2027 роком. Серед них — теза про те, що «Франція втратила суверенітет і підпорядкована США», а єдиний вихід для майбутнього президента — вихід із НАТО та відновлення відносин з РФ. Загалом простежується системна кампанія з дискредитації французьких державних інституцій: поширюються конспірологічні теорії про безкарну й корумповану владу, що діє в інтересах вузьких еліт проти власного народу, а окремим вектором ідуть чутки навколо перших осіб держави та маніпуляції темами ЛГБТ і гендеру. Мета таких псевдовикриттів — переконати аудиторію, що офіційні структури та медіа приховують правду, підриваючи легітимність влади й підводячи до висновку про «зраду». Паралельно просуваються антиєвроатлантичні наративи: НАТО та європейські структури подаються як джерело втрати суверенітету, економічних збитків і військової ескалації, а оборонні витрати протиставляються добробуту громадян.

Розподіл каналів поширення показує зміну тактики. Серед вебконтенту, який загалом становить 49,8% усіх проаналізованих публікацій, переважають сайти мережі «Правда». Серед онлайн-платформ найактивнішим є Telegram — 47,4% усіх публікацій. Офіційні пропагандистські ресурси трапляються рідше: Sputnik Afrique (створений після закриття Sputnik France у 2022 році), RT en français, TASS. Така тенденція свідчить про намагання діяти приховано — через анонімні джерела та ресурси без формальної афіліації з РФ, аби уникати прямого втручання.

Реакція французької сторони вже є. Габріель Атталь подав позов після того, як став мішенню дипфейків, заявивши про «іноземне втручання, що походить з російських мереж». Про ці публікації політика попередили Генеральний секретаріат національної оборони та безпеки Франції (SGDSN) та його підрозділ Viginum, який відповідає за моніторинг і захист від іноземного цифрового втручання. У серпні 2026 року прокуратура Парижа повідомила, що розпочала розслідування щодо можливого російського втручання у вибори 2027 року — наразі воно стосується потенційних кандидатів Едуара Філіппа та Габріеля Атталя.

Усе це вказує на те, що російське інформаційне втрутручання у внутрішньополітичні процеси Франції перейшло у фазу системної підготовки до кампанії 2027 року: замість поодиноких вкидів задіяні комплексні інфраструктурні мережі та гібридні методики. Мережі «Шторм-1516» і «Матрьошка» превентивно атакують імовірних кандидатів, використовуючи дипфейки, сфабрикований медіаконтент під виглядом авторитетних видань і чутки про здоров'я чи корупцію, тоді як Portal Kombat через мережу Pravda цілеспрямовано б'є по інститутах захисту демократії. Спільний стратегічний задум — заздалегідь делегітимізувати результати виборів 2027 року, нав'язати наратив про «втрату суверенітету» та змусити майбутнього президента переглянути зовнішньополітичний курс, зокрема підтримку України. Розслідування паризької прокуратури, робота SGDSN і позови постраждалих політиків демонструють, що Франція розглядає це не як фон, а як пряму загрозу національній безпеці.