Фейки про удари, евакуацію та мобілізацію: як працює дезінформація

Інформаційний простір України залишається полем битви, де дезінформація часто маскується під реальні події. Аналіз трьох нещодавніх кейсів показує, як пропаганда використовує емоційні тригери для посилення паніки та недовіри до влади.

Перший випадок стосується повітряної тривоги на Прикарпатті 1 вересня. Телеграм-канал "Івано-Франківськ 24/7" опублікував допис про загрозу "Шахедів", додавши без жодних доказів заяву про нібито отриманий російськими військами наказ масовано знищити українську енергетику. Ці слова приписали президенту РФ, хоча жодних офіційних підтверджень чи посилань на першоджерело не навели. Реальна тривога стала лише приводом для поширення вигаданої інформації про майбутні відключення світла.

Другий фейк виник на основі відео з вокзалу у Дніпрі, де люди стояли у величезних чергах. Автори дописів стверджували, що військовозобов’язаним чоловікам нібито заборонено евакуацію. До кадрів додали жіночий голос, який нібито оголошував про це. Фактчекери StopFake знайшли оригінал відео в TikTok, де жінка лише вигукує "ужас" від побаченого. Аудіодоріжку, ймовірно, синтезували штучним інтелектом — на це вказує неприродний наголос у слові "військовозобов’язаний". Насправді затримки потягів були спричинені обстрілами та повітряними тривогами, а законодавство не забороняє евакуацію чоловікам на військовому обліку.

Третій кейс — повністю сфабриковане відео від імені проєкту "Пломінь" про мобілізацію 500 священників ПЦУ. Ролик посилався на нібито звіт Human Rights Watch, але на сайті організації такої інформації немає. Натомість HRW у цей період опублікувала матеріал про російську атаку на Київ 5 серпня, назвавши її потенційним воєнним злочином через використання касетних боєприпасів. Відео змонтували з різних фото, включно з монастирем Босих Кармелітів у Бердичеві, який не належить до ПЦУ.

Усі три приклади об’єднує одна мета — викликати сильну емоційну реакцію. Страх перед обстрілами, небезпекою для цивільних чи примусовою мобілізацією змушує людей ділитися інформацією без перевірки. Важливо шукати першоджерела, порівнювати відео з оригіналами та ставити під сумнів гучні заяви, які не мають офіційних підтверджень. Дезінформація втрачає силу, коли її не поширюють далі.