Інфопривід на сірниках: чому вірусні головоломки захопили українські сайти

Якщо відкрити стрічку регіонального інтернет-видання, можна натрапити на дивний контраст: поряд з анонсами концертів та афішами — десятки головоломок із сірниками та психологічних тестів. «Лише 2% знаходять правильну відповідь», «99% не змогли впоратися», «переставте один сірник, щоб виправити рівняння» — ці формулювання повторюються з варіаціями у десятках матеріалів.

Суть кейсу полягає в тому, що замість традиційних новин редакція системно публікує контент, який має низьку інформаційну цінність, але високий потенціал вірусності. Задачі на кмітливість, тести за картинками («що ви побачили першим»), вікторини на знання місцевого сленгу — усе це не потребує експертної перевірки, актуальних дат чи джерел. Такий матеріал можна створити за лічені хвилини, використовуючи шаблонні описи: «класика інтелектуальних головоломок, яка не старіє десятиліттями», «тести, що базуються на візуальному сприйнятті, допомагають обійти аналітичне мислення».

Доказом масштабу явища є кількість однотипних публікацій: лише в одній добірці налічується понад 20 матеріалів з ідентичною структурою. У кожному з них — короткий лід, зображення (не наведене в тексті) і заклик до взаємодії. У деяких випадках такі тести супроводжуються комерційними оголошеннями про концерти, що створює враження гібридної стрічки, де розважальний контент слугує фоном для реклами.

Висновок: поширення вірусних головоломок і тестів на новинних сайтах — це не випадковість, а свідома редакційна стратегія. Вона дозволяє генерувати трафік без залучення журналістів, експертів чи фактчекінгу. Для аудиторії такий контент виглядає невинним, але насправді витісняє з інформаційного простору змістовні матеріали, замінюючи їх на шаблонні «пастки для уваги».