Медійна євроінтеграція України: як впроваджують стандарти ЄС попри війну

2 вересня 2026 року в Києві відбулася конференція «Право на правду. Нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни». Захід організували Суспільне мовлення, Центр демократії та верховенства права і Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Ключовою подією стала панельна дискусія «Європейські регуляції для свободи слова: від безпеки журналістів до ролі суспільних мовників в медійній екосистемі». До розмови долучилися представники Європейської комісії, Європейської мовної спілки, Ради Європи, українського парламенту, Мінкульту та Суспільного. Модерував дискусію член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.

Учасники зосередилися на практичному впровадженні європейських стандартів. Мартін Мюлек, представник Єврокомісії, наголосив, що Європейський акт про свободу медіа (EMFA) встановлює спільну рамку, яка захищає плюралізм та убезпечує журналістів. Він зазначив: «Йдеться не лише про законодавство, але і про спроможність його виконувати». За його словами, Україна має бути готова застосовувати ці норми вже з першого дня членства в ЄС.

Народна депутатка Євгенія Кравчук розповіла про робочу групу з імплементації EMFA, яка розділила роботу на п'ять підгруп. Вони охоплюють захист журналістів, гарантії для публічних медіа, прозорість державної реклами, вимірювання аудиторії та регуляторні повноваження. Пропозиції планують презентувати орієнтовно після 20 вересня, і йтиметься не про один законопроєкт, а про пакет змін до різних кодексів.

Окремо обговорили анти-SLAPP-законодавство. Ярослав Юрчишин, голова Комітету з питань свободи слова, повідомив, що відповідний законопроєкт уже пройшов експертизу Ради Європи, а реєстрацію в парламенті очікують у вересні. Він пояснив: «Будь-які перепони в роботі журналістів — це не про, власне, роботу журналістів, а про поінформованість нашого суспільства».

Словенська експертка Таня Керсеван застерегла від механічного копіювання європейських норм. Вона навела приклад Литви, де законодавці відмовилися від змін, що суперечили EMFA, що засвідчило стримувальний ефект акту. Вона також наголосила на важливості стабільного фінансування суспільних мовників.

Воутер Гекієр з Європейської мовної спілки назвав Суспільне «дуже важливим членом» асоціації. Він зазначив, що свободи мають захищатися не лише в ЄС, а й у країнах, які прагнуть до нього, і наголосив на потребі забезпечити суспільним мовникам видимість на цифрових платформах.

Микола Чернотицький, голова правління Суспільного, говорив про підготовку до зими та фінансові потреби. За його словами, для збереження мовника в нинішньому стані потрібне збільшення бюджету щонайменше до трьох мільярдів гривень. «Усе, що менше, — це означає деградацію якихось частин або відмову від якихось сервісів», — сказав він. Він також згадав законопроєкт №12111 та сподівання на кращу позицію на ОТТ-платформах.

Наталія Мовшович із Мінкульту визнала, що одним із викликів є спроможність інституцій реалізовувати ухвалене, але рух відбувається в умовах повномасштабного вторгнення. Пріоритетами міністерства вона назвала захист журналістів, протидію дезінформації та підготовку до виборів.

Підсумком дискусії стало розуміння, що євроінтеграція медійної сфери не обмежується ухваленням законів. Потрібні інституції, здатні їх виконувати, стабільне фінансування та умови для безперешкодного доступу аудиторії до достовірної інформації.