Три фейки тижня: як ворожий агітпроп тисне на страхи українців

Протягом останнього тижня фактчекери зафіксували кілька маніпуляцій, націлених на дискредитацію міжнародної підтримки України, перекручення логістичних труднощів ритейлу та підрив довіри до офіційних звернень керівництва держави. Спільна риса цих вкидів — вони паразитують на реальних подіях чи документах, вириваючи їх із контексту.

Фейк №1. «Німеччина депортує українців на фронт»

У соцмережах та на російських ресурсах поширювали панічні дописи про нібито примусову відправку біженців із ФРН додому. Мовляв, МЗС Німеччини закликало передати українській стороні всі дані про чоловіків призовного віку для подальшої мобілізації. Як «доказ» автори посилалися на інтерв'ю очільника німецького зовнішньополітичного відомства Йоханна Вадефуля виданню Bild.

Насправді йшлося про інше. Вадефуль справді згадував, що Берлін міг би допомогти Києву з комунікацією — зокрема надати дані для надсилання повісток-повідомлень тим, хто зареєстрований або отримує соціальну допомогу. Але політик кілька разів наголосив: повернення в Україну має бути виключно добровільним. Жодного легального механізму примусової депортації військовозобов'язаних із країн ЄС не існує — це суперечить нормам міжнародного та європейського права. Заяви урядовця стосувалися впорядкування обліку та перевірки тих, хто міг потрапити до ЄС із порушенням закону, а не «виловлювання» біженців.

Поки пропаганда лякає депортаціями, в Україні готують протилежне — механізм безпечного повернення. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16034, який передбачає 90 днів відстрочки від мобілізації з моменту в'їзду в Україну для тих, хто безперервно перебував за кордоном (виїхав законно) або вирвався з тимчасової окупації. Відстрочка надаватиметься один раз і оформлюватиметься автоматично через міжреєстрову взаємодію в електронному військово-обліковому документі — без обов'язкового першого походу до ТЦК. Цей час людина могла б витратити на відновлення документів, пошук житла, влаштування дітей і медичні процедури. Окремо механізм має захистити тих, хто повертається з ТОТ часто взагалі без чинних документів.

Фейк №2. «Заборона фотографувати порожні полиці»

Проросійські Telegram-канали та користувачі соцмереж поширювали світлини нібито з українських супермаркетів із оголошеннями, які категорично забороняють знімати порожні полиці. У частині версій покупцям навіть погрожували штрафом у 3 000 гривень.

Цей міф офіційно розвіяв Центр протидії дезінформації при РНБО України. Перевірка спеціалізованими сервісами аналізу контенту підтвердила: усі світлини з «оголошеннями та штрафами» — штучна підробка, створена нейромережами, а першоджерелом поширення були виключно російські пропагандистські канали.

Вкид розгорнули на тлі реальних труднощів із логістикою. Останніми тижнями Росія завдала серії масованих ударів по розподільчих центрах і складах провідних українських мереж — «Сільпо», «Фора», ATB, Novus та Varus. Знищення складських приміщень і товарних запасів під Києвом та в інших регіонах спричинило затримки з підвозом окремих категорій продуктів — зокрема заморозки, молочної продукції та фасованих товарів тривалого зберігання. Експерти звертають увагу й на ефект ажіотажного попиту: коли покупці під впливом паніки масово скуповують продукти «із запасом», працівники не встигають розвантажувати нові партії та викладати їх на полиці, що й створює ілюзію порожніх магазинів. Ритейлери вже переналаштовують логістичні ланцюжки з інших регіональних хабів — тотального дефіциту чи розпадання ринку немає.

Фейк №3. «Студійний хромакей» у зверненні Зеленського

Російські пропагандистські медіа, серед них державний «Перший канал», «ТАСС», «РІА Новини» та «Лента.ру», а також анонімні Telegram-канали підхопили «сенсацію» про те, що відеозвернення Президента України біля стели на в'їзді до Запоріжжя нібито знято в теплій студії з використанням хромакею чи ШІ. Головним «доказом» назвали кадр на позначці 2:17, де на задньому плані «із повітря раптово з'являються пікап і вантажівка». Першоджерелом вкиду було проросійське видання «Страна.ua», після чого ведучі російських новин почали подавати це як «беззаперечний доказ вичерпання ресурсів і відсутності реальних виїздів на передову».

Фахівці українського Центру стратегічних комунікацій та експерти з відеоіндустрії пояснили, що «телепортація» авто — це результат класичної монтажної склейки двох дублів. Для публічних звернень це стандартна практика, яка дозволяє вирізати довгі паузи, обмовки чи сторонні шуми. Експерти з цифрової криміналістики додають: недосконала склейка якраз і свідчить, що президента знімали разом із реальним тлом на вулиці. Якби відео робили в студії на хромакеї, фоновий ролик підклали б одним суцільним планом і жодних «стрибків» машин не виникло б. Професор Каліфорнійського університету в Берклі Хані Фарід, експерт із аналізу цифрового контенту для проєкту Factcheck.org, підтвердив відсутність будь-яких ознак зеленого екрана: освітлення обличчя та тіла Зеленського відповідає похмурій вуличній погоді, а падіння тіней на початку відео технічно неможливо відтворити на хромакеї. Те, що версію про «зелений екран» поширювали співробітники російських телеканалів, свідчить про навмисну брехню — професійні телевізійники знають різницю між склейкою кадрів і накладенням фону.

Що з цим робити

Спільний знаменник усіх трьох кейсів — використання реальних новин, технічних моментів чи законодавчих ініціатив із повним викривленням їхнього змісту. Мета незмінна: посіяти зневіру, розпалити внутрішню ворожнечу та підштовхнути до панічних рішень. Протиставити цьому можна лише звичку перевіряти першоджерела: дані про забезпечення армії та дії влади — на ресурсах Міноборони чи Офісу Президента, про продовольчу безпеку — в Мінагрополітики та галузевих асоціацій, зміст законопроєктів — на порталі Верховної Ради. А гучні «викриття» з анонімних акаунтів варто звіряти з висновками фактчекінгових платформ — Центру протидії дезінформації, Центру стратегічних комунікацій, StopFake, Детектора медіа та VoxCheck.