Кравченко за кордоном: у справі про відрядження екскерівника Офісу генпрокурора

Народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Ранок.LIVE висловив припущення, що колишній очільник Офісу Генерального прокурора Руслан Кравченко виїхав за межі України, оформивши термінове відрядження. За словами парламентаря, жодного зовнішнього обґрунтування для такої поїздки не існувало.

Гончаренко описав механізм так: людині, яка ухвалює рішення про власне відрядження, достатньо знайти будь-який захід за кордоном, що відбувається в потрібний момент, і використати запрошення на нього як формальну підставу. «Дивіться. Ну, очевидно, повторюсь, очевидно, ми маємо справу з втечею. Він просто сів і йому треба було виписати собі відрядження. Терміново. І він подивився, які є запрошення, які прямо зараз є, і потенційно, які заходи відбуваються. Він міг собі написати що завгодно, він же сам себе відправляє у відрядження. Тому це, в принципі, не має жодного значення. Очевидно, що це фейкова підстава», — сказав нардеп.

Окремо Гончаренко повідомив, що, за його даними, Кравченко підписав підозру дружині директора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. При цьому депутат зазначив, що наразі не володіє інформацією про суть обвинувачення.

У коментарі щодо директора НАБУ Семена Кривоноса Гончаренко зауважив, що після спільного брифінгу Кривоноса та Клименка прозвучали звинувачення, які вимагають конкретних пояснень, а не самих лише заперечень. На думку нардепа, керівник антикорупційного органу зобов'язаний особливо уважно ставитися до репутаційного складника своєї роботи, а суспільство повинно отримати чіткі відповіді на озвучені претензії та щодо обставин справи.

Ці заяви з'явилися на тлі низки взаємних звинувачень у правоохоронному блоці. 15 вересня колишній прокурор САП Станіслав Броневицький заявив, що керівництво правоохоронного блоку розглядало очільника САП Олександра Клименка як кандидата на посаду генерального прокурора України. За його словами, Клименко не погодився на це призначення, а згодом постали питання щодо законності розголошення Русланом Кравченком окремих деталей розслідування.

Напередодні, 14 вересня, Офіс генерального прокурора заявив, що директор НАБУ Семен Кривонос не отримував повідомлення про підозру в передбаченому законом порядку. Водночас колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко стверджував, що відповідні відомості в ЄРДР були скасовані, а навколо справи могла відбуватися спроба політичного втручання.

У сукупності ці заяви формують картину, у якій фактаж про відрядження Кравченка та підозру родичці керівника САП подається через припущення, а не через підтверджені документи. Сам Гончаренко наголошує на версії втечі, проте не наводить доказів, які б виходили за межі його тлумачення процедури оформлення відряджень. Водночас ключові фігури — Офіс генпрокурора, НАБУ і САП — обмінюються взаємними запереченнями щодо законності процесуальних рішень. Це створює інформаційне тло, на якому суспільна увага зміщується від перевірених фактів до інтерпретацій, а отже, остаточні висновки потребують підтвердження офіційними документами та процедурами.