Херсонські фейки: від «голоду» до «десанту» — що поширюють і навіщо

Минулого тижня в російському інфопросторі знову активізувалися наративи, спрямовані на дискредитацію української влади та Збройних сил на Херсонщині. Серед ключових тем — нібито гуманітарна катастрофа в Херсоні, вилучення їжі військовими у цивільних і підготовка російського десанту для штурму міста.

Одним із головних поширювачів фейків виступив так званий «сенатор» від Херсонщини Ігор Кастюкевич. Він заявив, що українські військові «відбирають» у мешканців продукти та ліки, через що нібито настає голод. «Херсон для Києва вже давно з міста перетворився на плацдарм. Причому не найпотрібніший. Забезпечується місто за залишковим принципом», — наводить його слова джерело. Натомість реальна ситуація в місті свідчить про зворотне: магазини, аптеки та комунальні служби продовжують працювати навіть у небезпечних зонах, а гуманітарну допомогу спрямовують насамперед пенсіонерам, людям з інвалідністю та багатодітним родинам.

Інший поширений наратив — «голод у Херсоні». Для його підкріплення пропагандисти оприлюднили відео з чергою літніх людей, які отримують допомогу. Однак, як виявилося, ці кадри були зняті рік тому в Запоріжжі, а не в Херсоні. Сам Кастюкевич коментував це так: «Подивіться, як вони ставляться до Херсона та херсонців! Морять людей голодом і холодом, щоб потім сфотографувати і підготувати черговий фейк». Насправді єдиною стороною, яка намагається спровокувати дефіцит продуктів у регіоні, є російські війська, які систематично атакують трасу М-14, що веде до міста.

Третій наратив — підготовка до штурму Херсона. Кілька російських медіа одночасно почали поширювати інформацію, що нібито «українські експерти перелякано заявляють, що почалася активна підготовка до висадки російського десанта на правий берег». Однак нашій редакції не вдалося знайти жодного українського фахівця, який би підтверджував такі заяви. Хоча херсонський напрямок залишається напруженим, реальних ознак підготовки до форсування Дніпра немає. Ці повідомлення спрямовані на дестабілізацію та паніку серед місцевого населення.

Усі три наративи — «голод», «крадіжка допомоги» та «штурм» — є типовими інструментами інформаційної війни. Вони не мають фактологічного підґрунтя, але активно тиражуються для підриву довіри до української влади та створення відчуття нестабільності в регіоні.