ШІ-фейк про «мобілізацію домогосподарок» у Луцьку: як працює кампанія проти рекрутингу

15 вересня 2026, 13:48 ·256 слівредакція

У мережі поширюють нібито вуличні фото з Луцька, де на білбордах жінок закликають вступати до Сил оборони. Перевірка показала, що зображення згенеровані штучним інтелектом, а самі плакати ніколи не існували.

Центр протидії дезінформації повідомив про черговий етап кампанії, спрямованої проти українського рекрутингу. Цього разу ставка зроблена на тему жіночого призову: у соцмережах розходяться знімки, які видають за фотографії рекламних площин на вулицях Луцька.

За версією поширювачів, на цих білбордах місцевих домогосподарок закликають долучатися до лав Сил оборони України, а керування безпілотниками подають як навичку, співмірну з користуванням побутовою технікою — праскою чи порохотягом.

Ключовий доказ проти цієї історії — технічна експертиза самих зображень. Спеціалізовані сервіси перевірки контенту підтвердили, що всі ці «фото» повністю створені генеративним штучним інтелектом. Відповідно, жодних подібних плакатів ні в Луцьку, ні в інших містах України не розміщували.

У ЦПД окреслили і завдання, під які виготовлялися ці матеріали. Йдеться про дискредитацію системи рекрутингу, формування уявлення про катастрофічну нестачу особового складу та спробу деморалізувати суспільство через маніпуляції навколо призову жінок.

Механіка тут показова. Замість того щоб оспорювати реальні рішення чи документи, творці фейку конструюють власну «реальність» — вуличну рекламу, якої не було. Такий об'єкт легко впізнається, виглядає переконливо для випадкового глядача й не потребує жодних підтверджень, окрім самого зображення. А невеликий обсяг — кілька картинок і супровідний текст — дозволяє тиражувати його в десятках акаунтів без витрат.

Друга складова — емоційний гачок. Порівняння оператора БпЛА з людиною з праскою чи порохотягом має викликати не стільки страх, скільки відчуття абсурдності та зневаги до тих, хто займається рекрутингом. Розрахунок простий: обурення поширюється швидше за уточнення, а сам факт обговорення вже працює на поширювача.

Показово й те, що кампанія не прив'язана до конкретної події чи рішення — вона працює на загальному тлі розмов про мобілізацію. Саме тому перевірка джерела зображення і заяви офіційних структур залишаються базовим способом відрізнити реальну інформаційну подію від сконструйованої.

Висновок, який випливає з цього кейсу: сам факт наявності «фото» більше не є доказом. Коли зображення можна згенерувати за кілька хвилин, вартість фейку падає, а ціна його спростування зростає. Тому єдиною надійною опорою залишається перевірка контенту інструментами аналізу та зіставлення з офіційними підтвердженнями — так, як це сталося з луцькими «плакатами», яких ніколи не було.