Як медіа маніпулюють тривогою туристів через Wi-Fi та кордони ЄС
Низка регіональних українських видань поширює матеріали, які поєднують тривожні новини про кордони ЄС із легковажними порадами для туристів. Розбираємо, які інформаційні сигнали формуються та з якою метою.
На інформаційному порталі «Молодий буковинець» вийшла добірка новин, яка на перший погляд виглядає як звичайний туристичний дайджест. Однак при детальному аналізі помітно, як у межах однієї стрічки змішуються різнорідні повідомлення: від заяв європейських лідерів про жорсткішу систему контролю на кордоні з Україною до порад про те, як не втратити гроші через публічний Wi-Fi у подорожах.
Такий формат створює ефект «інформаційного шуму». Користувач, який гортає стрічку, отримує суперечливі сигнали: з одного боку — ЄС не пом'якшує правила, що може викликати занепокоєння; з іншого — йому пропонують «секретні» озера, водоспади й острови, нібито без натовпів і переплат. Це типова техніка інфотейнменту, коли тривожні теми розбавляються легким контентом, щоб знизити критичне сприйняття.
Особливу увагу привертає матеріал про «секретний водоспад в Україні», який називають «українським Балі». Автори закликають читачів не вірити геомітці — мовляв, картинка настільки нереальна, що друзі в соцмережах не повірять, що це Україна. Такий підхід грає на емоціях і бажанні ексклюзиву, водночас приховуючи реальні локації.
Окремий блок — рекламні анонси концертів у Чернівецькій філармонії та клубі Flora. Вони ніяк не пов'язані з основною новинною стрічкою, але створюють ілюзію насиченої культурної програми. Це також частина стратегії: комерційні повідомлення подаються під виглядом новин, що підвищує їхню довіру.
Найбільш показовим є заголовок про європейські озера з найчистішою водою. У ньому згадується «беззаперечний лідер» за якістю води, але без конкретних даних чи джерел рейтингу. Така невизначеність дозволяє маніпулювати увагою аудиторії, яка шукає прості відповіді.
Висновок: перед нами приклад гібридного контенту, де реальні новини (наприклад, про кордони ЄС) використовуються як привід для залучення аудиторії, а потім їй пропонують легкі, часто неперевірені поради. Читачам варто звертати увагу на джерела інформації та не піддаватися емоційним заголовкам, які обіцяють «секрети» або «ексклюзиви».
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Брехня про «безпеку» шляху до Криму: як звіт окупантів розлютив навіть Z-блогерів
- Як Росія десятиліттями формувала міфи про Одесу для виправдання агресії
- Після поїздки на фронт: Лора Лумер закликала консерваторів не вірити російській пропаганді
- Фейкова вечірка як прикриття: СБУ запобігла масовому вбивству військових на Харківщині
- Інформаційний вплив локальних медіа: як заголовки формують сприйняття
