Чому журналістів із прифронтових регіонів учили комунікувати ризики води

Коли у прифронтовій громаді зникає водопостачання або поширюються чутки про забруднення, мешканці часто впадають у паніку та шукають інформацію будь-де — включно з фейками. Саме тому в Чернівцях 16–17 липня провели дводенний тренінг «Безпечна вода = безпечне життя: як комунікувати ризики для здоров’я під час війни». Його організувала громадська організація «Елеос-Україна» за підтримки проєкту EpiC («Досягнення цілей та підтримка епідемічного контролю»).

Захід зібрав 12 журналістів і трьох представників регіональних центрів контролю та профілактики хвороб із Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей. Тренінг став частиною кампанії «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя».

Пошкоджені водогони, перебої з електроенергією, ризик забруднення джерел — це щоденна реальність для мільйонів українців. Однак сама по собі інформація про загрозу часто не допомагає: людині потрібен зрозумілий план дій — чи безпечно пити воду зараз, куди звертатися по перевірені дані та що робити в перші години кризи.

«Ми живемо в реальності, де сьогодні є вода, а завтра її може не бути з абсолютно різних причин, — зазначила журналістка видання «Наше місто» Олена Завгородня. — І від того, наскільки грамотно журналіст донесе інформацію — без паніки, але й без замовчування, — часто залежить, чи вип’є людина небезпечну воду, чи зачекає на офіційну перевірку».

На тренінгу учасників навчали визначати інфекційні ризики, пов’язані з водою, вибудовувати комунікацію до настання кризи та супроводжувати людей під час неї. Окрему увагу приділили формуванню звичок і тому, чому одного попередження недостатньо для зміни поведінки.

«Медіа, влада та фахівці громадського здоров’я мають говорити однією мовою і спиратися на одні й ті самі перевірені факти, — наголосив комунікаційний експерт Центру громадського здоров’я МОЗ України Микола Ганіч. — Тільки тоді комунікація справді працює на зниження ризиків, а не додає людям розгубленості».

Співзасновник комунікаційної агенції Newsfront Володимир Дегтярьов поділився напрацюваннями: «Змінити поведінку людей під час кризи допомагають два прості інструменти: звернення до голосу, якому довіряють, та демонстрація реального успішного прикладу — коли люди бачать, що дотримання рекомендацій уже спрацювало для інших».

Найбільше часу на тренінгу відвели практиці. Журналісти в групах опрацьовували реальні кейси: як первинний сигнал про загрозу (наприклад, повідомлення про можливе забруднення води) перетворити на офіційне повідомлення — з чіткою структурою, перевіреними джерелами та зрозумілим алгоритмом дій, без зайвої драматизації.

Лікар-епідеміолог Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб Денис Кісельов розповів про виклики на місцях: «Ми постійно працюємо з громадами і викладаємо матеріали про захист від інфекційних хвороб на сайті нашого центру. Але питання не лише в тому, щоб інформація була — важливо, щоб вона була зручною і зрозумілою саме для людей, які нею користуються».

Другий день програми учасники провели в Чернівецькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб. Генеральна директорка установи Наталія Гопко розповіла, що в центрі діють шість лабораторій — чотири мікробіологічного профілю та дві санітарно-гігієнічні, кожна акредитована для дослідження води. Від початку повномасштабного вторгнення в області визначили 53 контрольні точки, де щодня проводять моніторинг якості води за санітарно-хімічними показниками. Якщо виявляють відхилення, центр одразу запускає заходи для оздоровлення джерела.

«Людям недостатньо просто сказати про небезпеку — їм потрібен зрозумілий алгоритм дій, — підсумував голова правління «Елеос-Україна» Сергій Дмитрієв. — І журналісти, і фахівці громадського здоров’я мають говорити з людьми однією, зрозумілою мовою».