Фейк про «карту поділу України»: як працює маніпуляція

·392 слівредакція
Фейки

У соцмережах шириться зображення нібито опублікованої The New York Times карти «поділу України». Фактчекери спростували існування такого матеріалу, вказавши на ознаки фабрикації.

Проросійські акаунти у Facebook, Instagram, X та Telegram поширюють зображення карти України з позначеними «новими кордонами». Згідно з підписами, це нібито витік від The New York Times, який демонструє майбутній територіальний устрій країни після війни з урахуванням позиції Москви на переговорах із адміністрацією Дональда Трампа.

На фальшивій карті значна частина центральних, східних та південних областей — зокрема Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська та Одеська — відходить під контроль Росії. Частину західних регіонів нібито передають Польщі, Угорщині та Румунії. До «умов мирної угоди» автори вкидання додають скорочення чисельності ЗСУ та відмову України від вступу в НАТО.

Перевірка фактів показує, що жодної такої публікації в архівах The New York Times чи на офіційних сторінках видання у соцмережах не існує. Пошук за ключовими елементами зображення не виводить на оригінальний матеріал — отже, першоджерело вигадане повністю.

Сама карта має явні технічні вади. Обриси областей не відповідають реальним адміністративним межам України, частина написів розмита чи нечитабельна — типова ознака синтетичного або грубо відредагованого зображення. Однозначно підтвердити генерацію ШІ лише за картинкою неможливо, однак маніпуляція очевидна.

Найпростіше викриття — мовне: підписи на карті виконані італійською (Polonia, Ungheria, Romania, Nuova Russia, Mar Nero), хоча матеріал нібито походить від американського видання.

Вкидання приурочене до чергового етапу переговорів про мирне врегулювання та візитів до Києва й Москви представників Трампа — Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа. Мета — сформувати в аудиторії відчуття, що територіальний перерозподіл України вже погоджений партнерами і є доконаним фактом, на який Київ нібито не впливає. Паралельно фейк дискредитує західних союзників, зображуючи їх згодними на розчленування української території.

Це усталений прийом російської пропаганди: підробка «авторитетного» західного джерела, щоб вигаданому сценарію надати вигляду незалежного підтвердження. Така тактика розрахована на посилення відчуття приреченості напередодні або під час перемовин.

Читайте також