Медична деза в рекламі українських медіа: як це працює

·478 слівредакція
Медична деза в рекламі українських медіа: як це працює

На сайтах провідних українських новинних видань трапляється реклама, що веде на дезінформаційні сайти з вигаданими «ліками». За цим стоять кол-центри, які обробляють охочих «зцілитися».

Рекламні оголошення харчових добавок, які ведуть на фейкові сайти з псевдомедичними публікаціями, виявили на сторінках низки відомих українських інтернет-ЗМІ. Зокрема, йдеться про ресурси Цензор.НЕТ, Liga.net, Gordonua.com та Focus.ua. Така реклама зазвичай розміщується під новинами на внутрішніх сторінках, має позначку про шкоду самолікування, але показується не всім відвідувачам і не одразу. Іноді, щоб її побачити, потрібно кілька разів оновити сторінку або погортати сайт.

Механізм ошуканства типовий: користувач бачить рекламу, клікає на неї й потрапляє на сайт, який виглядає як стаття відомого медіа або державної установи. Наприклад, на сайті Liga.net реклама вела на підробну сторінку Gazeta.ua із вигаданим інтерв'ю телеведучого Ігоря Кондратюка про харчову добавку для зору Optilix. Там також використали ім'я та фото лікаря Віктора Шідловського і згадку Інституту очних хвороб ім. Філатова, аби викликати довіру.

Схожі схеми зафіксовано й на інших сайтах. Реклама засобу від простатиту на Цензор.НЕТ вела на сайт, що маскувався під Державний центр урології МОЗ України, якого насправді не існує. «Головним урологом» там був російський лікар, чиє фото вже використовували російські шахраї. На Gordonua.com рекламні блоки про здоров'я постійно змінюються, і більшість веде на фейкові статті про різні БАДи із закликом залишити номер телефону. На Focus.ua реклама вела на сайт із дезінформацією про лікування грибка.

Після того як користувач залишає свій номер, йому телефонує оператор кол-центру і переконує придбати харчову добавку без доведеного ефекту за кілька тисяч гривень. Згодом шахраї можуть вимагати купувати ще. Цільова аудиторія таких схем — люди, які не перевіряють інформацію, часто літні самотні особи, що ризикують залишитися без пенсії.

Проблема ширша, ніж здається: подібну рекламу фіксували щонайменше в трьох рекламних мережах — MGID, Adskeeper та Recreativ. Точкою входу для потенційної жертви може бути не лише клікбейтна сторінка у Facebook, а й звичайний сайт відомого медіа, яке співпрацює з мережами нативної реклами. Медіа варто переглянути умови співпраці з такими платформами та вимагати контролю якості реклами, якою партнери заповнюють їхні сторінки.

Читайте також