ФСБ запустила фейк про 60 тисяч одиниць зброї НАТО на чорному ринку

Російські спецслужби поширили чергову дезінформацію про нібито масовий продаж західної зброї з України. Центр протидії дезінформації пояснює, кому і навіщо це вигідно.
Російська федеральна служба безпеки випустила в інформаційний простір твердження про те, що західна зброя, передана Україні, масово опиняється на чорному ринку. У цій версії йдеться про 60 тисяч одиниць озброєння НАТО, які нібито вже виявили в мексиканських наркокартелів та в низці європейських країн. Жодних підтверджень цим цифрам не наведено.
За оцінкою Центру протидії дезінформації, цей вкид є складовою ширшої кампанії, спрямованої проти України. Її завдання — підірвати довіру партнерів до Києва та домогтися скорочення обсягів військової допомоги. Про це відомство написало у своєму Telegram-каналі.
Ключова деталь — таймінг. Як зазначають у Центрі, наратив про «українську зброю на чорному ринку» ворог активізував саме напередодні ухвалення рішень щодо подальшої підтримки України західними партнерами. Тобто інформаційний посил з'являється не сам по собі, а прив'язаний до конкретних політичних дедлайнів.
У відомстві наголошують: в Україні діє багаторівнева система обліку та контролю за використанням наданого партнерами озброєння, причому до неї залучені й самі країни-постачальники. Від 2022 року жодна перевірка не зафіксувала фактів продажу Україною західної зброї на чорному ринку.
Логіка російської сторони, за спостереженням Центру, полягає у створенні ілюзії, нібито Україна втратила контроль над отриманим озброєнням. Це має посіяти недовіру серед партнерів і поставити під сумнів ефективність системи звітності перед донорами зброї.
Такі вкиди ФСБ зазвичай з'являються синхронно з іншими інформаційними атаками, націленими на розкол між Україною та її союзниками по НАТО. Йдеться про координовану кампанію, мета якої — вплинути на рішення західних урядів щодо обсягів і темпів постачання озброєння.
Отже, йдеться не про окрему «новину», а про інструмент тиску на політичні рішення. Гучні цифри без доказів, прив'язка до моментів ухвалення рішень про допомогу та спроба перекласти відповідальність за гіпотетичні ризики на Україну — це впізнаваний почерк дезінформаційних операцій, розрахованих на сумніви аудиторії в країнах-партнерах.
Читайте також
Ще в розділі «Фейки»
- Росія активізувала дезінформацію перед виборами в Німеччині — ЦПД
- Фейки Путіна про фронт: що вигадав Кремль і як це спростували
- Фейкові збори на ЗСУ: як шахраї ошукують українців і що перевірити перед донатом
- Хабар за фіктивну інвалідність: в Одещині затримали посередника
- Мінінфраструктури пояснило, чому «колапс на кордоні» не відповідає дійсності





