ФСБ запустила фейк про 60 тисяч одиниць зброї НАТО на чорному ринку

·260 слівредакція
ФСБ запустила фейк про 60 тисяч одиниць зброї НАТО на чорному ринку

Російські спецслужби поширили чергову дезінформацію про нібито масовий продаж західної зброї з України. Центр протидії дезінформації пояснює, кому і навіщо це вигідно.

Російська федеральна служба безпеки випустила в інформаційний простір твердження про те, що західна зброя, передана Україні, масово опиняється на чорному ринку. У цій версії йдеться про 60 тисяч одиниць озброєння НАТО, які нібито вже виявили в мексиканських наркокартелів та в низці європейських країн. Жодних підтверджень цим цифрам не наведено.

За оцінкою Центру протидії дезінформації, цей вкид є складовою ширшої кампанії, спрямованої проти України. Її завдання — підірвати довіру партнерів до Києва та домогтися скорочення обсягів військової допомоги. Про це відомство написало у своєму Telegram-каналі.

Ключова деталь — таймінг. Як зазначають у Центрі, наратив про «українську зброю на чорному ринку» ворог активізував саме напередодні ухвалення рішень щодо подальшої підтримки України західними партнерами. Тобто інформаційний посил з'являється не сам по собі, а прив'язаний до конкретних політичних дедлайнів.

У відомстві наголошують: в Україні діє багаторівнева система обліку та контролю за використанням наданого партнерами озброєння, причому до неї залучені й самі країни-постачальники. Від 2022 року жодна перевірка не зафіксувала фактів продажу Україною західної зброї на чорному ринку.

Логіка російської сторони, за спостереженням Центру, полягає у створенні ілюзії, нібито Україна втратила контроль над отриманим озброєнням. Це має посіяти недовіру серед партнерів і поставити під сумнів ефективність системи звітності перед донорами зброї.

Такі вкиди ФСБ зазвичай з'являються синхронно з іншими інформаційними атаками, націленими на розкол між Україною та її союзниками по НАТО. Йдеться про координовану кампанію, мета якої — вплинути на рішення західних урядів щодо обсягів і темпів постачання озброєння.

Отже, йдеться не про окрему «новину», а про інструмент тиску на політичні рішення. Гучні цифри без доказів, прив'язка до моментів ухвалення рішень про допомогу та спроба перекласти відповідальність за гіпотетичні ризики на Україну — це впізнаваний почерк дезінформаційних операцій, розрахованих на сумніви аудиторії в країнах-партнерах.

Читайте також