Фейк про «самопідрив» АТБ: як працює кремлівська теорія змов
Російські конспірологи поширюють чергову теорію змови, звинувачуючи мережу «АТБ» у підриві власної вантажівки у Херсоні. Розбираємо, на чому тримається цей наратив і чому він не витримує критики.
Кремлівська пропаганда систематично вдається до конспірологічних сюжетів, і свіжий приклад — звинувачення української мережі супермаркетів «АТБ» в організації удару дрона по власній вантажівці біля магазину в Херсоні. За версією російських медіа, таким чином українська сторона нібито готує ґрунт для закриття торгових точок в обласному центрі.
Як доказ пропагандисти використовують відео, опубліковане на Facebook-сторінці херсонського видання МОСТ. Однак, за даними редакції, ролик надійшов від підписників, і жодних кадрів, які б свідчили про «самопідрив», на ньому немає. Натомість російські автори обрізали логотип видання, видаючи чужий матеріал за власний.
Сюжет конспірологів будується на анонімних свідченнях «співробітників АТБ», які нібито розповіли, що керівництво заздалегідь попередило персонал про можливі інциденти з магазинами чи машинами доставки, після чого графік роботи скоротять. Окупанти навіть стверджують, що до супермаркету приїхала «не та» вантажівка, яка зазвичай обслуговує цю точку, а після пожежі роботу мережі справді урізали.
Проте факти суперечать цій версії. «АТБ» — одна з найбільших торгових мереж Херсона, яка продовжує працювати у місті без суттєвих обмежень. Якби план полягав у закритті магазинів, мережа навряд чи залишила б їх відчиненими після інциденту. Крім того, пропагандисти не пояснюють, навіщо бізнесу зі значними прибутками шкодити власній інфраструктурі.
Утім, на цьому фантазії російських «журналістів» не закінчуються. Вони додають, що мешканці Херсона нібито дедалі частіше схиляються до думки про необхідність відступу українських військ задля збереження життів. Однак навіть читачі проросійського Telegram-каналу «Блокнот.Херсон» поставилися до цих тверджень скептично, питаючи, чи вірять самі автори у написане.
Цей кейс демонструє типовий механізм творення фейків: використання реальних відео з вирваним контекстом, анонімні джерела, відсутність логічних пояснень і спроба вбудувати вигідний наратив у ширшу картину «зради». Ключова мета — посіяти недовіру до українського бізнесу та влади, а також створити ілюзію суспільної підтримки окупації.
