Денисенко: інформкампанію щодо виборів на ТОТ Україна на цьому етапі програла

На думку Вадима Денисенка, Київ поставився до російських виборів на тимчасово окупованих територіях як до другорядної події, хоча на цьому можна було збудувати потужну кампанію. Експерт пропонує надолужити втрачене, зосередившись на результатах голосування.
Колишній виконавчий директор Українського інституту майбутнього, блогер Вадим Денисенко вважає, що на цьому етапі Україна програла інформаційну кампанію, присвячену виборам до російської Держдуми, які організували на тимчасово окупованих територіях.
За його словами, держава поставилася до цієї події як до чогось несуттєвого. «На жаль, держава Україна пропустила російські вибори, як «несуттєве» явище. Хоча на цьому можна було б побудувати круту інформаційну кампанію рівня дозволу на проведення параду на 9 травня», — написав Денисенко.
Він нагадав, що два місяці тому разом із головою правління Українського кризового медіа-центру, дипломатом Валерієм Чалим та експертом Центру політико-правових реформ, юристом Андрієм Магерою публічно презентував план інформаційної кампанії з делегітимізації російських виборів на окупованих територіях.
Серед запропонованих кроків були цілком конкретні речі: в онлайн-режимі демонструвати підготовку фальсифікацій, відкривати провадження проти кандидатів у депутати та членів комісій, а також залучити президента до звернення до українських громадян на ТОТ і посольства — до масштабної інформаційної роботи. «Був ще ряд пропозицій, але після бійки нема сенсу махати кулаками. На жаль, цей поле битви ми здали без бою», — зазначив Денисенко.
Попри це, він закликав не втрачати наступної нагоди й провести інформаційну кампанію вже за підсумками незаконного голосування на ТОТ.
Таким чином, ідеться не лише про оцінку окремої кампанії, а про ширшу проблему: наскільки системно Київ використовує інформаційний простір для делегітимізації російських політичних процедур на окупованих територіях. Пропозиції, які озвучили експерти, передбачали синхронну роботу кількох інституцій — від правоохоронних органів до дипломатичних представництв і Офісу президента. Якщо така синхронність не забезпечується, інформаційний ефект виявляється запізнілим, а сама подія набуває вигляду буденної. На думку Денисенка, саме це й сталося: подію, яка могла стати майданчиком для потужної кампанії, залишили поза увагою, а тепер доводиться наздоганяти її наслідки.
Читайте також
Ще в розділі «Інформвійна»
- Інформаційна політика щодо окупованих територій: чому державі бракує інструментів
- ГУР попереджає: РФ готує масштабну інформаційну атаку на розвідку
- Справа Осіпова: як НАБУ заклало інформаційну міну під Малюка
- Як знак хреста в небі став інструментом інформаційного впливу
- Інформаційний фронт: як обстріли змінюють настрій українців






