МЗС закликає світ визнати загрозу мережі «Русский дом»

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга публічно окреслив позицію Києва щодо мережі російських закордонних осередків, відомої як «Русский дом». За його словами, Україна офіційно звернулася до урядів різних держав із проханням визнати цю структуру загрозою для національної безпеки. Відповідне повідомлення очільник МЗС оприлюднив у соцмережі Х.

Сибіга наголосив, що сучасна війна не обмежується полем бою, і закликав не применшувати значення когнітивної сфери. За його формулюванням, Росія веде глобальну боротьбу за розуми людей, використовуючи для цього широкий набір інструментів і каналів — зокрема культурні центри «Россотрудничество» та так званий «Русский дом».

«Не можна недооцінювати когнітивну сферу сучасної війни. Росія веде глобальну битву за розуми людей через розгалужену мережу інструментів та каналів, включаючи культурні центри «Россотрудничество» та так званий «Русский дом»», — написав міністр.

За оцінкою голови МЗС, російські осередки за кордоном фактично виконують функції інструментів дезінформації, дестабілізації та шпигунства. Він також висловив підтримку крокам, які ухвалюють європейські уряди для блокування таких мереж. Як приклад міністр навів Німеччину, де «Русский дом» у Берліні закрили після, за його словами, років зловмисного впливу.

«Ми схвалюємо заходи, вжиті владою по всій Європі для блокування цих мереж, включно із Німеччиною, де «Русский дом» було закрито в Берліні після років зловмисного впливу. Наш спільний європейський дім — це не місце для «Русских домів», які поширюють військову пропаганду та активно працюють над руйнуванням миру в Європі», — заявив очільник МЗС.

Попри те що частину осередків уже закрито, Сибіга стверджує: російські центри дезінформації продовжують працювати щонайменше в семи європейських країнах. Поза Європою, за його словами, розмах мережевої активності ще ширший — ідеться про Африку, Центральну та Східну Азію, Азіатсько-Тихоокеанський регіон і Південну Америку.

Міністр повідомив, що українська сторона передала урядам інших держав обґрунтування на користь обмеження діяльності російських пропагандистських центрів аж до їхнього повного закриття.

Формально «Русский дом» позиціонує себе як мережу закордонних центрів, покликаних популяризувати російську культуру. Водночас це офіційне представництво «Россотрудничества» — державної структури РФ, яку Кремль, за наявними оцінками, роками використовує як інструмент так званої «м’якої сили», поширення пропаганди та політичного впливу за межами країни.

Контекст, на який спирається Київ, підкріплюється рішенням Німеччини. Першого вересня німецька влада звинуватила Росію в гібридній атаці в аеропорту Лейпцига, що сталася на початку серпня, і оголосила, зокрема, про закриття «Русского дома» в Берліні.

Таким чином, українське звернення виходить за межі двостороннього діалогу з окремими столицями. Йдеться про спробу сформувати спільний для союзників підхід до оцінки діяльності російських культурних центрів — не як до культурної дипломатії, а як до елемента впливу, що потребує обмеження. Наскільки цю рамку сприймуть уряди інших країн, залежатиме від того, чи погодяться вони розглядати «м’яку силу» як складову безпекової загрози, а не як питання суто культурної політики.