Як росія маніпулює темами Харкова: розбір п'яти фейків

Інформаційний простір навколо Харкова залишається полем бою, де російська пропаганда намагається створити альтернативну реальність. Аналіз п'яти поширених фейків показує, як ворожа риторика експлуатує болючі теми, історичну пам'ять та особисте життя публічних осіб.

Один із кейсів стосується трагічного обстрілу під час забігу «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Пропагандисти стверджували, що удар був завданий по пункту тимчасової дислокації військових, а не по цивільному заходу. Проте організатори анонсували проведення забігу в центральному парку села, що унеможливлює розташування військового об'єкта в щільній забудові. Крім того, на момент удару, о 09:30, захід лише мав стартувати, а більшість учасників перебувала за два кілометри від місця влучання. Загиблий поліцейський, як повідомив начальник слідчого управління поліції Харківщини Андрій Шарнін, був на фініші. Відсутність публічних фото поховань інших жертв пояснюється незгодою родин на висвітлення.

Інший наратив — проведення паралелей між подіями 1943 року та сучасною війною. Пропагандисти стверджують, що 23 серпня 1943 року радянські війська повністю «звільнили» Харків, і проводять аналогію з нинішніми діями російської армії. Однак, за даними дослідника Андрія Парамонова, бої за місто тривали ще тиждень після салюту в Москві — Нову Баварію та Червонобаварський район відвоювали лише 29 серпня. Використання цієї дати для привітань транслює викривлений історичний наратив.

Третій фейк стосується стану здоров'я мера Харкова Ігоря Терехова. Пропагандисти пов'язують його схуднення та закордонні поїздки з лікуванням серйозного захворювання. Насправді, як пояснив мер у коментарях, його відрядження спрямовані на залучення інвестицій для відновлення міста, зокрема під час поїздки до Баку він вів переговори з банками та інвесторами. Сам Терехов зазначив, що почувається добре, щодня пробігає до десяти кілометрів і не має жодних захворювань.

Окремий блок маніпуляцій — використання архівних кадрів Харкова 1985 року для демонстрації нібито занепаду міста за роки незалежності. Ця теза спростовується фактами руйнувань, які сталися саме під час повномасштабної війни. 28 жовтня 2024 року російська авіабомба ФАБ-500 влучила в Держпром — пам'ятку архітектури, внесену до списку культурних цінностей ЮНЕСКО. Також ворожими ударами були пошкоджені корпус економічного факультету Каразінського університету, спорткомплекс та інші будівлі.

Четвертий наратив висміює створення «магічного захисного купола» над Харковом. Насправді йдеться про експериментальний проєкт захисту від FPV-дронів на оптоволокні. На перший етап з обласного бюджету виділили сім мільйонів гривень, загальна вартість може сягнути 30 мільйонів. Система має масштабуватися на десятки кілометрів і в перспективі покривати околиці міста. Деталі проєкту не розголошують з міркувань безпеки.

Аналіз цих кейсів показує: російська пропаганда системно використовує емоційно заряджені теми — трагедії, історію, особисте життя — щоб підірвати довіру до української влади та виправдати агресію. Розуміння механізмів цих маніпуляцій є ключем до протидії дезінформації.