Індустрія онлайн-шахрайства: як працює механізм і чому жертви лишаються сам на сам

Мільярдні збитки, скоординовані шахрайські центри та жертви, які після втрати заощаджень отримують ще й податкові рахунки. Розбираємо, як влаштована сучасна індустрія обману в США та чому постраждалі часто не можуть повернути гроші.
Онлайн-шахрайство у США набуло масштабів, які важко було уявити ще кілька років тому. За даними Федеральної торгової комісії, торік американці заявили про рекордні $15,9 млрд збитків — на чверть більше, ніж роком раніше. Але реальні цифри можуть бути значно вищими, адже багато постраждалих не звертаються по допомогу через сором.
Журналістське розслідування, яке охопило 58 постраждалих віком від 32 до 90 років, показує: жертвами стають лікарі, IT-фахівці, науковці та люди з мінімальним доходом. Втрати коливаються від кількох тисяч доларів до $4 млн. Опитування свідчить, що 98% американців підозрюють, що колись були мішенню шахраїв, а троє з десяти визнають, що втрачали гроші або дані.
Один із показових кейсів — історія чоловіка на ім'я Саймон. Після смерті дружини, з якою він прожив 43 роки, він шукав спілкування онлайн і познайомився з жінкою на ім'я Емілі. За кілька місяців виявилося, що профіль фальшивий, а шахрайка виманила у нього $800 тисяч пенсійних заощаджень. Чоловік залишився з боргом у $185 тисяч і десятками тисяч доларів додаткових податків. Звернення до поліції та ФБР не допомогло, натомість із ним зв'язався інший шахрай, який пропонував за гроші «допомогти» повернути втрачене.
Особливо болісною є ситуація з податками. Колишня медсестра Сьюзен Бівінс втратила понад $200 тисяч, повіривши чоловікові, який назвався федеральним агентом. Згодом податкова служба виставила їй рахунок на $80 тисяч. Жінці довелося продати будинок і переїхати в однокімнатну квартиру; тепер вона погашає борг, продаючи власноруч зроблені ковдри. Після змін у законодавстві персональні втрати від багатьох видів шахрайства більше не дають права на податкові пільги, хоча в Конгресі розглядають законопроєкт, який має це виправити.
Банки також не поспішають компенсувати втрати. Дебра Фокс із Колорадо втратила $58 тисяч у романтичній схемі, після чого банк заявив, що вона сама відповідатиме за шахрайські операції на власних рахунках і має оплатити юридичні витрати. За чинними правилами фінансові установи не відповідають за транзакції, які клієнт схвалив, навіть якщо його переконали це зробити обманом.
Рідкісним винятком стала історія 83-річної Еліс Лін. Вона накопичила з чоловіком близько $720 тисяч, а після його смерті познайомилася онлайн із чоловіком, який також «пережив втрату». Він переконав її вивести гроші з банку та «інвестувати» у криптовалютні платформи. Спочатку звіти показували прибутки, але коли знайомий запропонував попросити грошей у доньки, родина зрозуміла, що це обман. Лін подала позов проти JPMorgan Chase, звинувативши банк у тому, що він не звернув уваги на незвичні перекази. Сторони уклали мирову угоду, і Лін стала єдиною з опитаних, кому вдалося повернути частину коштів.
Криптовалюта значно ускладнює повернення грошей, адже перекази важко відстежити, а багато компаній працюють через офшори. Браян Глік, який втратив $575 тисяч, звертався до ФБР, Комісії з цінних паперів і бірж та генерального прокурора Нью-Йорка. Він передав слідчим адреси криптогаманців, але до моменту звернення кошти вже перемістили та змішали з іншими активами.
За окремими випадками стоять великі організовані мережі. Кошти Саймона простежили до шахрайського комплексу в М'янмі, де працювали тисячі людей. Мережа, яка атакувала Еліс Лін, використовувала десятки схем і за даними аналізу блокчейну отримала щонайменше $800 млн за період із січня 2022-го до вересня 2024-го. Штучний інтелект додатково спрощує масштабування таких операцій.
США лише починають системно реагувати: у Конгресі розглядають понад десять законопроєктів, Міністерство юстиції створило групу для боротьби з шахрайськими центрами в Південно-Східній Азії. Але загальнодержавної стратегії досі немає, а ФБР може розслідувати лише 10–12% з приблизно 3 тисяч щоденних повідомлень про кіберзлочини.
Інші країни вже перекладають відповідальність на бізнес: у Великій Британії банки зобов'язані компенсувати клієнтам втрати від шахрайства, ЄС і Австралія запроваджують подібні правила. У США жертви часто лишаються сам на сам — із боргами, податками, соромом і відчуттям безвиході. Дехто думає про самогубство. Еліс Лін, яка теж пережила такі думки, отримала від свого шахрая повідомлення: «Ти ще жива?» Вона вирішила, що залишиться живою і боротиметься.
Читайте також
Ще в розділі «Медіа»
- Азербайджан оголосив у розшук трьох росіян через заклики до тероризму
- EU Reporter вибачився за фейк про авіапостачання до РФ через ОАЕ
- Інформаційні хащі: як локальне ЗМІ маскує клікбейт під свята
- Як Росія переписує історію Донбасу: аналіз нових підручників
- Гаральд чи Харальд: як українські ЗМІ ділять ім'я покійного короля Норвегії







