Навіть топмедіа не застраховані від реклами дезінформаційних сайтів

·482 слівредакція
Навіть топмедіа не застраховані від реклами дезінформаційних сайтів

Національні новинні ресурси з мільйонною аудиторією розміщують нативну рекламу, яка веде на фейкові сторінки про «чудо-ліки». За цим стоять кол-центри, що виманюють гроші у довірливих громадян.

Популярні українські інтернет-видання, зокрема Liga.net, Gordonua.com, Focus.ua та Цензор.НЕТ, потрапили в епіцентр скандалу через розміщення реклами сумнівних біологічно активних добавок. Рекламні блоки, що зʼявляються під новинами, ведуть на сайти з вигаданими історіями про «інноваційні ліки» та підробленими інтервʼю відомих осіб.

Механізм ошуканства виглядає так: користувач бачить анонс про диво-препарат, переходить за посиланням і потрапляє на лендінг, який імітує авторитетне медіа або медичну установу. Там йому пропонують залишити номер телефону, після чого телефонує оператор кол-центру. Співрозмовник наполегливо переконує придбати добавку без доведеної ефективності за кілька тисяч гривень, а згодом вимагає докуповувати продукцію.

Прикладом є фейкова стаття на сайті, що маскується під Gazeta.ua, про засіб для покращення зору Optilix. У матеріалі використано вигадане інтервʼю з телеведучим Ігорем Кондратюком, а також фото та імʼя лікаря Віктора Шідловського, який нібито представляє Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова. Насправді жодного стосунку до цих осіб продукт не має.

На Цензор.НЕТ реклама засобу від простатиту веде на сторінку, що прикидається сайтом Державного центру урології МОЗ України, якого не існує. «Головним урологом» там виступає російський лікар, чиє фото раніше вже фігурувало в шахрайських схемах. Сайт Gordonua.com демонструє десятки рекламних оголошень про здоровʼя, які постійно змінюються, і більшість із них веде на дезінформаційні ресурси. На Focus.ua знайдено блок, що рекламує лікування грибка через фейковий сайт.

Усі ці оголошення розміщуються через мережу нативної реклами Recreativ. Вони зʼявляються не всім користувачам: іноді потрібно кілька разів оновити сторінку або перейти на іншу. Реклама має дрібний дисклеймер про шкоду самолікування, але це не заважає їй просувати сумнівні товари.

Схема роботи таких кол-центрів давно відома: вони використовують клікбейтні сторінки у Facebook, фейкові сайти та психологічний тиск. Жертвами стають переважно літні самотні люди, які втрачають пенсії та ризикують здоровʼям. Однак нова деталь — те, що точкою входу може бути звичайна сторінка відомого медіа, яке не контролює якість реклами від своїх партнерів.

Експерти наголошують: медіа варто переглянути умови співпраці з рекламними платформами та вимагати від них перевірки контенту. Інакше довіра до якісних видань стає інструментом у руках шахраїв, які використовують репутацію відомих брендів для обману людей.

Читайте також