Російська пропаганда атакує паломників в Умані фейками та ШІ-зображеннями

·351 слівредакція
Російська пропаганда атакує паломників в Умані фейками та ШІ-зображеннями

Напередодні Рош га-Шана підконтрольні росії ресурси запустили кампанію проти хасидів, які приїздять до Умані. Центр протидії дезінформації фіксує маніпуляції, антисемітські наративи та зображення, згенеровані штучним інтелектом.

Інформаційна атака розгортається за класичною схемою: реальну подію — щорічне паломництво хасидів на Рош га-Шана — використовують як привід для поширення вигаданих історій. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

У центрі кампанії — теза про нібито «привілейоване становище» хасидів в Україні. російські ресурси подають її так, щоб у читача склалося враження: паломники мають більше прав або кращі умови, ніж місцеві жителі. Окремі фейкові твердження тут не працюють самі по собі — їх вбудовують у ширшу картину конфлікту між уманчанами та гостями міста. Для переконливості пропагандисти додають зображення, створені штучним інтелектом.

За оцінкою ЦПД, мета цієї активності — дестабілізувати ситуацію всередині України та спровокувати конфлікти. Серед конкретних завдань: розпалити антисемітські настрої, створити напругу між українцями та паломниками, сформувати негативне ставлення до хасидів, спровокувати конфлікти в Умані, а згодом використати будь-які заворушення для подальшого просування російських наративів. Тобто йдеться не про окремі фейки щодо конкретної групи людей, а про спробу перетворити тему паломництва на джерело внутрішнього конфлікту.

Умань для цього обрано не випадково. Місто щороку стає одним із головних центрів паломництва хасидів під час юдейського Нового року. Велика кількість вірян традиційно привертає увагу українських та іноземних медіа, тож будь-яка конфліктна ситуація чи гучне повідомлення швидко розходиться соцмережами. Саме цю швидкість і намагаються використати: реальна подія дає привід для вигаданих або маніпулятивних історій.

Розпізнати такі фейки можна за кількома ознаками. Насамперед варто насторожитися, якщо публікація викликає сильну емоційну реакцію. Перед поширенням інформації про паломників ЦПД радить перевірити, хто є автором повідомлення, чи підтверджується воно українськими офіційними джерелами, чи не вирвано фотографію з контексту, чи не виглядає зображення штучно створеним і чи не намагається публікація налаштувати одну групу людей проти іншої. Окрему увагу слід приділяти фото та відео: сучасні інструменти генерації зображень дозволяють створювати переконливий на вигляд контент, якого ніколи не існувало в реальності.

У Центрі протидії дезінформації наголошують, що ця кампанія вписується в типові шаблони російських психологічних операцій. Її ключова особливість — використання чутливої суспільної теми, яку намагаються перетворити на джерело конфлікту всередині країни.

Читайте також