Фейки про Херсон: від «піару» Зеленського до «терактів» ЗСУ

Російська пропаганда минулого тижня активізувала зусилля з викривлення ситуації у Херсоні, використавши кілька взаємопов'язаних наративів. Основна мета — виправдати удари по місту та представити Україну винною у власних стражданнях. Серед ключових тем — звинувачення у «піарі» президента Зеленського, твердження про «помилковість» звільнення міста та вигадані плани ЗСУ щодо «терактів».

Одним із головних спікерів став Олександр Фомін, який називає себе депутатом так званої «Херсонської обласної думи». Він заявив, що рішення про звільнення Херсона у 2022 році було помилкою, адже, на його думку, місто «не може існувати без Росії». Фомін також стверджує, що обстріли є наслідком «образи» російських військових на президента Зеленського через його «піар» на тлі втечі окупантів. Ці тези не витримують критики: Херсон десятиліттями існував без російської присутності, а обстріли українських міст тривають щонайменше з 2014 року, ще до президентства Зеленського.

Інший наратив, який просуває Фомін, полягає в тому, що Україна нібито утримує Херсон лише для того, щоб «накапостити» Росії. Він стверджує, що ЗСУ навмисно провокують обстріли, щоб ускладнити відбудову міста після його «повернення» до складу РФ. Така логіка ігнорує той факт, що руйнування Херсона є прямим наслідком дій російської армії, яка щодня обстрілює житлові квартали.

Окремо пропаганда поширює фейки про нібито підготовку «терактів» українськими військовими. Зокрема, Telegram-канал «От Маріуполя до Карпат» заявив про плани ЗСУ «розстріляти» чергу пенсіонерів під час роздачі гуманітарної допомоги. Ці твердження не мають жодних підтверджень, а в місті навіть не існує таких черг через безпекову ситуацію. Подібні наративи використовувалися і раніше: у вересні 2025 року росіяни звинувачували Україну в мінуванні лікарні, а у 2023 році — у підготовці підриву цистерн із хлором. Жоден із цих «планів» не здійснився.

Усі ці історії мають спільну мету — створити альтернативну реальність, у якій відповідальність за страждання херсонців несуть не російські війська, а Україна. Вони розраховані на внутрішню аудиторію та покликані підтримати міф про «визвольну місію» Росії.