Швеція попереджає: Кремль цілиться у вибори Німеччини та Франції

Кремль становить загрозу для майбутніх виборчих кампаній у найбільших демократіях Європи, тому соціальні платформи мають рішучіше протидіяти московським мережам ботів. Про це в інтерв'ю Politico заявив генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт.

За його словами, головна мета Москви — посіяти у виборців сумніви щодо доцільності подальшої військової та фінансової підтримки Києва. Для цього поширюються вигадані історії про корупцію в Україні та інші нібито зловживання.

Хьорт і його команда не вважають, що Росія робить ставку на загальні вибори у Швеції. Однією з причин він називає те, що країна переважно згуртована навколо політики підтримки України. Натомість, за оцінкою агентства, увага Кремля зосереджена на впливовіших державах, де найближчим часом відбудуться вибори — зокрема на виборах у федеральних землях Німеччини та на президентській кампанії у Франції. Саме там, зазначає Хьорт, ультраправі партії, яких вважають більш прихильними до Москви, мають шанси на перемогу.

«Наша оцінка полягає в тому, що Росія надає пріоритет іншим виборам, іншим країнам, більшим країнам Європи, – сказав Хьорт. – У Німеччині незабаром відбудуться вибори на регіональному та місцевому рівнях. А наступного року у Франції відбудуться президентські вибори».

Окремо посадовець розповів про викриту мережу ботів. За його словами, за нею стоїть одна державна структура, назву якої публічно не оприлюднювали. Йдеться про 1200 акаунтів у соцмережі X, які працювали проти Швеції та інших країн із метою розколоти суспільство. Упродовж 2025 та 2026 років ця мережа опублікувала 50 000 дописів і коментарів, навмисно поширюючи погляди, що роз'єднують суспільство.

Тема російського втручання турбує й інші європейські столиці. Зокрема, очільник італійського МЗС Антоніо Таяні висловлював занепокоєння, що Росія може втрутитися в парламентські вибори в Італії, заплановані на 2027 рік.

Попри те, що Швеція не є пріоритетною ціллю, загальні вибори там відбудуться вже 13 вересня. Лідером рейтингів залишаються соціал-демократи на чолі з експрем'єркою Магдаленою Андерссон.

Загалом кейс демонструє типову логіку інформаційного впливу: замість прямої атаки на країну з консолідованою позицією, ресурс спрямовують туди, де електоральні зміни можуть дати найбільший ефект для зовнішньополітичного курсу Європи щодо України.