Син друга Путіна очолив рейтинг найбагатших пропагандистів РФ

·276 слівредакція
Син друга Путіна очолив рейтинг найбагатших пропагандистів РФ

Кирило Ковальчук, син голови Курчатовського інституту та племінник мільярдера з оточення Путіна, став лідером за доходами серед російських медійників. Його річний заробіток перевищує 628 млн рублів.

Рейтинг найбільш високооплачуваних пропагандистів Росії очолив Кирило Ковальчук, який обіймає посаду президента холдингу «Національна медіагрупа» (НМГ). Ця посада була створена спеціально для нього у 2014 році, а в самій компанії він працює з 2008-го.

Ковальчук — син голови Курчатовського інституту Михайла Ковальчука та племінник мільярдера Юрія Ковальчука, обидва входять до найближчого оточення російського президента Володимира Путіна. За даними журналістських розслідувань, річний дохід Ковальчука перевищує 628 млн рублів. Ще кілька десятків мільйонів рублів щороку йому виплачує «АБР Менеджмент» — керуюча компанія банку «Росія», що належить його дядькові.

Другу сходинку рейтингу посів голова «Газпром-медіа холдингу» Олександр Жаров із річним доходом близько 470 млн рублів. Третє місце — у генеральної директорки НМГ Світлани Баланової, яка заробляє понад 400 млн рублів на рік.

Серед телеведучих найбільше отримує Микита Михалков, який веде програму «Бесогон» на каналі «Росія». Його річний дохід перевищує 270 млн рублів, а на банківських рахунках зберігається понад 2,5 млрд рублів, що приносять ще близько 515 млн рублів відсотків щороку.

Ведучий програми «Велика гра» Дмитро Саймс у 2025 році отримав 97,3 млн рублів, а загалом за майже чотири роки роботи на «Першому каналі» його дохід перевищив 291 млн рублів. Артем Шейнін, ведучий програми «Час покаже», заробляє близько 5,6 млн рублів на місяць і тримає на депозитах понад 230 млн рублів.

Головна редакторка RT Маргарита Симоньян отримує в медіа близько 3 млн рублів на місяць, однак, за даними розслідувань, її реальні доходи значно вищі завдяки багатомільярдним державним контрактам.

Окремо варто зазначити, що Росія планувала спрямувати на державну пропаганду майже $1,8 млрд у 2026 році. Це свідчить про системний підхід до фінансування медійного впливу на внутрішню та зовнішню аудиторію.

Читайте також