Інформаційна атака на Тігіпка: як розпізнати замовну хвилю

Наприкінці серпня проти радника керівника Офісу президента Сергія Тігіпка стартувала скоординована інформаційна кампанія. Аналіз публікацій вказує на ознаки замовних матеріалів.
Наприкінці серпня в українському медіапросторі зафіксовано початок інформаційної хвилі проти Сергія Тігіпка, який обіймає посаду радника керівника Офісу президента. В один день на різних ресурсах з'явилися два матеріали від різних авторів, які об'єднувала спільна рамка — діяльність Тігіпка, його банківські активи та нібито «схеми».
Перевірка цих публікацій за методиками Інституту масової інформації виявила низку характерних маркерів замовності. Серед них — синхронність виходу матеріалів, відсутність коментарів другої сторони, непрозорі джерела та анонімні автори. Тексти не були ідентичними, однак спільний герой, час появи та загальний наратив свідчать про координацію.
Показово, що фактична база «викриттів» не витримує перевірки. Одне з них подає як сенсацію членство Тігіпка в Раді з питань підтримки підприємництва при президентові. Проте відповідний указ із повним складом ради був опублікований ще в березні, і в ньому чітко зазначено, що члени працюють на громадських засадах. Інший матеріал повідомляє про скерування заяви про кримінальне правопорушення, але не вказує, до якого органу, коли та за яким номером її подано. Замість реквізитів — лише перелік восьми відомств і хештеги про корупцію.
Розвиток таких кампаній зазвичай передбачуваний: за кілька днів з'являються публікації з посиланнями на «джерела, обізнані з перевіркою», а згодом дрібні сайти починають передруковувати одна одну. У результаті читач бачить ілюзію численних публікацій, хоча першоджерело в них одне.
У групі ТАС підтверджують, що серпневі тексти — лише початок кампанії. «Нам відомо про масові спроби домовитися з різними телеграм-каналами про публікацію вигаданих наклепницьких матеріалів про Сергія Тігіпка. Це відбувається просто зараз», — заявили в пресслужбі групи.
Таким чином, перед нами класичний приклад інформаційної операції, де замість фактів використовуються емоційні ярлики та неперевірені звинувачення. Для читача це сигнал ставитися до подібних «сенсацій» з обережністю та шукати першоджерела.
Читайте також
Ще в розділі «Інформвійна»
- Хабарництво в медицині: міністр пропонує узаконити корупцію?
- Інформаційна безпека 2021–2025: що показав аналіз виконання стратегії
- Як РФ дискредитує 63 омбр: розбір фейкових вкидів
- Речник 24-ї бригади: ворог тисне на тилові міста і фабрикує фейки про Часів Яр
- Вінниця: листівки для власників історичних будинків






