Як «Альянс 24/08» став мішенню скоординованої атаки: розбір

·790 слівредакція
Як «Альянс 24/08» став мішенню скоординованої атаки: розбір

Польська організація «Альянс 24/08» та її проєкт «Обсерваторія ненависті» зазнали скоординованої інформаційної атаки. Пік припав на 5–6 серпня, а методи нагадують типові схеми російського впливу.

Польська громадська організація «Альянс української молоді “24 серпня” (24/08)» повідомила про скоординовану інформаційну атаку, що вдарила по команді проєкту «Обсерваторія ненависті». Цей проєкт аналізує зв’язок між агресивною риторикою у польськомовних телеграм-каналах, реальними нападами на українців та тим, як медіа Польщі й України висвітлюють ці інциденти.

За даними команди, атака стала реакцією на оновлення списку польських політиків, яких Росія просуває через телеграм-канали. До нього увійшли діячі партії «Конфедерація», зокрема лідер Кшиштоф Босак. Дослідники помітили ознаки політичного піару без критичних дописів і синхронізацію контенту в телеграмі із соцмережами цих політиків, що вирізняє їх на тлі інших публічних фігур, де позитив і негатив зазвичай поєднані.

Пік інформаційної хвилі припав на 5–6 серпня. Контент поширювали у X (Twitter), Telegram, YouTube, TikTok, Facebook, на маргінальних радикалізованих сайтах і навіть на офіційному сайті коаліції «Конфедерація Свобода та Незалежність». Серед тих, хто публікував дописи про проєкт, — Міхал Чіхи, який фігурує у згаданому списку, а також Рафал Маклер і Пьотр Здуньчик. Окремо відзначили репост колишнього прем’єра Польщі Лешека Міллера, якого називають одним із рупорів російської пропаганди в країні.

Контент атаки переважно складався з особистих образ проти членів команди, публікації їхніх фото з коментарями про зовнішність, закликів до депортації та звернень до польських спецслужб «зайнятися» ними. Авторів пов’язували з «київським режимом» чи українськими спецслужбами. Сам проєкт називали «Миротворцем 2.0», «фундаментом для українського тероризму у Польщі», «спробою повторити Волинь» та «втручанням у польський інформаційний простір». У коментарях лунали погрози фізичною розправою. Частина дописів критикувала грантодавця — Фундацію ім. Стефана Баторія, хоча окремий компонент проєкту фінансує Громадський фонд Людвіки і Генрика Вуйців. У цьому контексті поширювали теорії змови про «вплив Сороса» та «ліву ідеологію».

Координаторка проєкту Дарина Сидоренко зауважила, що ідея моніторингу виникла наприкінці 2025 року: команда бачила напади на українців, але також фіксувала швидку реакцію польських служб і відмову суспільства толерувати таку поведінку. За її словами, завдання проєкту — показати не лише проблему, а й її витоки та шляхи вирішення.

Голова правління «Альянсу» Артур Колдомасов зазначив, що політики можуть не усвідомлювати, наскільки активно Росія використовує їхні дописи, тож проєкт дає їм змогу відмежуватися від цього впливу. Він висловив жаль, що люди з політичною відповідальністю вдалися до підбурювання погроз проти молодих активістів. Дослідники вважають, що масштабна реакція свідчить: проєкт торкнувся важливої теми.

Це не перша атака на організацію, але наймасштабніша. Раніше критикували Колдомасова через скаргу до польської Ради етики медіа щодо матеріалів TVP Info. Зараз команда моніторить чотири телеграм-канали, серед яких Niezależny Dziennik Polityczny, NewsFront PL, Polska Grupa Informacyjna та Układ Warszawski, шукаючи ознаки піару польських політиків. Фінальний звіт за період 10 березня — 10 червня оприлюднять 10 серпня, а до 22 серпня триватиме розширений моніторинг. Нещодавно «Альянс» додав ще чотири імені до списку політиків, яких Росія просуває через польськомовні канали.

Читайте також