Інформаційна війна навколо протестів: як дискредитували прихильників Федорова

Поки в центрі Києва тривали багатотисячні акції на підтримку звільненого міністра оборони, в інформаційному просторі розгорнулася не менш запекла боротьба. Проаналізували, які наративи використовували для дискредитації протесту й хто стояв за їхнім поширенням.
Протягом майже двох тижнів біля театру Франка в Києві збиралися тисячі людей, які вимагали повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. На піку, 17 липня, кількість учасників сягала 10 тисяч. Однак вулична активність була лише частиною подій — паралельно тривала масована інформаційна кампанія.
За даними моніторингу, дискредитаційні матеріали поширювалися в усіх популярних онлайн-платформах — від Telegram до TikTok. Примітно, що атаки надходили не лише з боку проросійських ресурсів, а й від окремих українських медіа.
Основним інструментом для очорнення Федорова стала мережа Telegram-каналів «Труха». Лише за червень — липень компрометуючі дописи там набрали понад 4,1 мільйона переглядів. Ключовим наративом була «провалена реформа ТЦК». Для підкріплення цієї тези канали цитували народного депутата Данила Гетманцева, який заявляв, що Федоров лише «створює слайди», а не проводить реальні зміни. Також вибірково публікували конфліктні ситуації за участі працівників ТЦК та поліції під час мобілізаційних заходів.
5 червня у Львові поліція зупинила для перевірки документів власника «Трухи» Максима Лавриненка. Його доставили до місцевого ТЦК через відсутність чинної відстрочки або бронювання. Сам Лавриненко стверджував, що це сталося за вказівкою міністра Федорова через негативні дописи про нього. Згодом його відпустили, вручивши повістку для проходження ВЛК за місцем проживання в Харкові. Чи виконав він цей обов’язок — невідомо.
Після звільнення Федорова та початку протестів «Труха» замовкла: про акції не згадували, а про відставку Кабміну писали без згадки про міністра. На пресконференції Федоров заявив, що дискредитаційні дописи з’явилися після продажу цього Telegram-каналу. За даними джерел у бізнесових колах, покупцем може бути голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Медіаекспертка Оксана Мороз зазначає, що «Труха» продемонструвала неспроможність впливати на проактивну українську аудиторію. Аналітик Олексій Ковжун додає, що після публікації дискредитаційних матеріалів канал втратив десятки тисяч підписників. «Аудиторія відчула оцю поганку і відреагувала бойкотом», — каже він.
Паралельно проросійські ресурси запустили власну хвилю. У тиждень після звільнення Федорова нарахували 1388 публікацій, що дискредитують протести, які набрали понад 3 мільйони переглядів. Головним наративом стала теза про «боротьбу за корупційні потоки»: мовляв, протести — це спроба Федорова зберегти контроль над військовими закупівлями.
Для поширення цих меседжів використовували відео у TikTok, згенеровані штучним інтелектом. Як зазначає Мороз, герої цих відео якісно маскувалися під українців, через що їх було важко відрізнити від реальних людей. Тактика росіян полягала в одночасній підтримці обох сторін конфлікту — і навколо Сирського, і навколо Федорова — щоб максимально емоційно розірвати суспільство.
Ковжун наголошує, що російські спецслужби застосовують давню технологію нав’язування тотального цинізму. «У Росії вважають, що у суспільства немає власної волі, є лише населення, яким можна маніпулювати. Життя у власній вигаданій реальності заважає їм осягнути реальні процеси в Україні», — підсумовує експерт.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- 14 лютого в Чернівцях: жодна пара не подала заяву на реєстрацію шлюбу
- Як інформаційний простір формує образ Буковини: аналіз локальних наративів
- Як імена з сильною енергетикою стають інструментом інформаційного впливу
- Інформаційна операція проти Драпатого: Генштаб попереджає про хвилю фейків
- Інформаційний вплив локальних медіа: як заголовки формують сприйняття
