Ізоляція української Бессарабії: як транспортні обмеження стають інформаційною зброєю

Південні райони Одещини — Болградський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський — роками перебувають в умовах, які сприяли російському впливу. Географічне розташування між Дністровським лиманом і Дунаєм та історико-культурні особливості регіону створювали для цього передумови ще до повномасштабного вторгнення. Проте після його початку ситуація загострилася: Росія систематично атакує транспортну інфраструктуру — мости через Дністер, порти й переправи на Дунаї, а також прикордонні переходи з Молдовою та Румунією.

У результаті південь Одещини фактично опинився в транспортній ізоляції від решти території України. На цьому наголошує рух «Простір свободи» у своїй заяві. «Без повноцінного сполучення з іншими регіонами України південь Одещини переживає соціально-економічний занепад», — зазначають автори. На їхню думку, це не лише економічна проблема, а й чинник, що полегшує поширення російських наративів. Адже в регіоні значно поширені російська мова, російський медіаконтент та історична міфологія.

Окремо активісти критикують обмеження на пересування громадян України територією регіону. Зараз, за словами авторів заяви, аби дістатися з однієї частини Одещини до іншої, частині громадян доводиться їхати через територію Молдови. Сама ж Бессарабія перебуває в зоні посиленого прикордонного контролю. «Виходить, що українська влада власними руками допомагає Росії ізолювати південь Одещини від решти України», — йдеться в заяві.

«Простір свободи» пропонує забезпечити вільне пересування всіх громадян України в обидва боки між Ізмаїльським, Болградським, Білгород-Дністровським районами та рештою країни. «З правової точки зору це означає безперешкодне пересування з особистою, туристичною чи робочою метою без будь-яких дозвільних процедур. Безумовно, прикордонники, військові чи правоохоронці можуть і мають перевіряти паспортні та військово-облікові документи людей, але не повинні створювати невиправданих штучних перешкод для їх пересування чи перебування в українській Бессарабії», — наголошують автори заяви.

З логістичної точки зору вони пропонують задіяти кілька альтернативних шляхів: збудувати кілька кілометрів автодороги українською територією без заїзду в Молдову, максимально спростити транзитний проїзд між двома частинами Одещини через молдавське село Паланка, а також запустити принаймні пасажирські маршрути з задіянням водного транспорту і понтонів у південній частині Дністровського лиману.

Водночас у «Просторі свободи» наголошують, що інтеграція Бессарабії не обмежується транспортом. На думку авторів заяви, держава має підтримувати українські культурні проєкти в регіоні, популяризувати українську мову й культуру та водночас зберігати самобутність болгарської, гагаузької, молдавської та інших національних спільнот. «Простір української Бессарабії має бути максимально заповнений якісними українськими медіа, фільмами, музикою, книгами та іншим культурно-інформаційним продуктом», — зазначають автори.

Ще одним напрямом вони називають розвиток внутрішнього та в’їзного туризму, освітніх і культурних поїздок та навчання молоді з Бессарабії в університетах інших регіонів України.

У русі наголошують, що близькість до Дунаю й Чорного моря, сусідство з Румунією та Молдовою і культурне розмаїття регіону варто розглядати як його переваги. На думку «Простору свободи», саме ці особливості можуть стати основою для розвитку та тіснішої інтеграції української Бессарабії в загальноукраїнський простір.