ЗАЕС: інформаційна ізоляція Енергодара як частина гібридної кампанії

На окупованій Запорізькій АЕС зберігається складна технічна ситуація. Як інформує ГУР, усі шість енергоблоків станції електроенергію не виробляють і перебувають у режимі «холодного зупину». Паралельно продовжує знижуватися рівень води у ставку-охолоджувачі: у липні він сягав 12,86 метра, на початку серпня — 12,63 метра, а в останні дні місяця впав до 12,55 метра. Для нормального забезпечення потреб станції, за наведеними даними, потрібен рівень щонайменше 15 метрів.

Окремий ризик — зовнішнє живлення. Протягом серпня станція тричі втрачала його через проблеми з лінією «Феросплавна-1», і тоді доводилося запускати резервні дизельні генератори. Якщо повний блекаут затягнеться, для роботи цих генераторів може знадобитися приблизно 150 тонн дизельного пального на добу — при тому, що на окупованій території вже бракує пального. У серпні роботу та технічне обслуговування станції забезпечувала зміна з близько 1150 працівників.

До технічних проблем додаються комунікаційні. Зокрема, 13–14 серпня на ЗАЕС вимикали інтернет, що ускладнювало обмін даними та міжнародний моніторинг ситуації на майданчику.

«Держава-агресор росія свідомо створює умови інформаційної ізоляції Енергодару, щоб мінімізувати витоки інформації про катастрофічну ситуацію в місті та на ЗАЕС. Зокрема, фіксуються цілеспрямовані відключення інтернету та мобільного зв’язку, а також випадки свавілля російських “поліцаїв” щодо цивільного населення», — зазначається в повідомленні ГУР.

Окремо йдеться про спроби Росії вбудувати захоплену станцію у власну систему управління: на ЗАЕС направили групу інспекторів російського «Ростехнагляду». За оцінкою розвідки, Москва через своїх представників у МАГАТЕ прагне русифікувати агенцію та використати її міжнародний статус для виправдання окупації. Мета такої гібридної кампанії, як зазначають автори, — «нормалізувати» інформаційне тло і створити умови для подальшої легітимізації російського контролю над українською атомною станцією.

У цьому контексті згадують і спробу організувати та використати у своїх інтересах візит генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Ґроссі на окуповану ЗАЕС перед сесією Генеральної конференції агентства у Відні 14–17 вересня, де розглядатиметься питання ядерної безпеки України. Серед іншого йдеться про відображення окупованого Криму як частини Росії та використання русифікованих назв українських міст в інформаційній системі PRIS: Chernobyl, Rovno, Khmelnitski та Zaporozhye.

Завершується повідомлення тезою про те, що станція далі виконує роль військової бази та своєрідного укриття для російського окупаційного гарнізону: «Станція продовжує залишатися військовою базою та своєрідним укриттям для російського окупаційного гарнізону, оскільки московити розуміють, що українські війська не будуть завдавати ударів по ЗАЕС».

Якщо скласти ці деталі докупи, вимальовується послідовна лінія: технічні ризики на майданчику супроводжуються обмеженням доступу до інформації з міста-супутника та спробами адміністративно й через міжнародні майданчики закріпити контроль над об'єктом. Інформаційна ізоляція в такій схемі — не побічний ефект, а інструмент, який зменшує витік даних про реальний стан справ і ускладнює незалежну оцінку ситуації ззовні.