Балістика без цифр: що стоїть за закриттям статистики Повітряних сил

Командування Повітряних сил змінило формат ранкових зведень після масованих російських атак. Тепер у них можуть не вказувати, скільки балістичних ракет запустив противник, скільки збила ППО або подавила радіоелектронна боротьба. Керівник управління зі зв'язків з громадськістю Юрій Ігнат пояснив це потребою обмежити інформацію, яку може використати ворог.

За його словами, російські ресурси уважно стежать за українськими повідомленнями. Точна статистика дозволяє противнику оцінювати ефективність ударів і робити висновки про стан українського боєкомплекту. Ігнат нагадав, що за липень 2026 року Росія застосувала понад 450 ракет різних типів, з яких майже 200 летіли по балістичній траєкторії. Формат зведень за час повномасштабної війни змінювали вже близько десяти разів.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко підтримує рішення. Він наголошує, що Україна має серйозну проблему з кількістю ракет для перехоплення балістичних цілей. Публікація співвідношення запущених і збитих ракет дозволяла ворогу розуміти, наскільки виснажений боєкомплект і якою має бути щільність наступної атаки. «У нас не вистачає цих ракет. І для росіян ця інформація може мати критичне значення», — пояснює Коваленко.

Експерт також закликає українців не знімати місця прильотів і не викладати їх у соцмережі. Такі відео стають для Росії джерелом оперативної дорозвідувальної інформації, особливо в поєднанні з офіційною статистикою. Раніше, за словами Коваленка, відкриті дані виконували комунікаційну функцію: спочатку демонстрували партнерам потребу в системах ППО, потім — ефективність уже переданих комплексів. Тепер ситуація змінилася: «Комплекси в нас є, а ракет до них у нас немає».

Інший експерт, Дмитро Снєгирьов, оцінює рішення критично. Він порівнює його зі спробою боротися не з проблемою, а з інформацією про неї, як-от заборона табло з курсами валют під час економічної кризи. Снєгирьов зауважує, що наслідки ударів усе одно висвітлюють ДСНС, поліція та місцева влада, тож повністю приховати картину не вдасться. Він іронізує: «Інформації немає — значить, і ударів немає».

На думку Снєгирьова, такі підходи відтворюють пострадянські моделі комунікації, які він порівнює з інформаційною політикою Росії та комуністичного Китаю. Експерт наголошує, що боротьба з наслідками в інформаційному полі замість вирішення першопричини — небезпечна тенденція, яка може призвести до подальших обмежень, зокрема й щодо висвітлення наслідків атак.