Від «свободи» до «утисків»: як скандал довкола Потапа та Каменських став сировиною для російської пропаганди

Спершу з'явився відеоролик. 26 серпня Потап і Настя Каменських опублікували у своїх соцмережах спільне звернення, в якому спершу жартівливо перепрошували за те, що розмовляють російською, а далі пояснювали це «свободою». Запис швидко розійшовся Telegram-каналами — від пропагандистського «Страна.ua» до зовні аполітичного «Київ Інфо».

Саме на «Київ Інфо» передрук без жодної оцінки зібрав рекордну кількість позитивних реакцій, що вибивається із загальної картини дописів каналу. Для порівняння: за кілька днів пост із фактично протилежним посилом — про можливі штрафи за російську в шкільних чатах — теж набрав кілька тисяч лайків. Одна з версій полягає в тому, що частину реакцій під відео артистів могли накрутити, аби створити видимість масової підтримки.

Реакція на ролик не забарилася: Потапу й Каменських нагадали і виїзд за кордон після початку повномасштабного вторгнення, і колишню роботу в російському шоу-бізнесі, і політичні коливання. Здавалося б, на цьому історія мала вщухнути. Натомість 30 серпня Каменських оприлюднила розлогу заяву, в якій мовний епізод набув значно ширшого політичного звучання.

У цій заяві простежуються тези, які добре збігаються з давніми російськими пропагандистськими наративами. Перша — російська мова як питання свободи та нібито дискримінація людей за мовною ознакою. В умовах війни така теза легко накладається на багаторічну російську розповідь про «переслідування російськомовних» в Україні.

Друга — про нав'язаний патріотизм. Каменських каже, що не хоче «грати в ура-патріотизм», носити вишиванку й «говорити про потужних незламних людей», а хоче, щоб люди просто «не помирали». Тут акцент зміщується: зникає суб'єкт, який убиває, і залишається безособове «люди помирають».

Третя теза — про те, що «Батьківщина відмовилася від нас» і що країна не має «кидати мільйони своїх громадян». Особистий конфлікт двох артистів переноситься на велику групу людей: замість «нас критикують» виникає ширша конструкція — держава нібито відмовляється від мільйонів громадян. Це майже готова формула для російських медіа про Україну, яка «не приймає» російськомовних. І все це — під час повномасштабної війни.

Далі в роботу включилася російська пропагандистська машина, якій майже не довелося перекручувати сказане. «Вести», «Комсомольская правда», «Взгляд» та «Украина.ру» винесли в заголовки готову тезу про «дискримінацію» чи «утиски» російської мови в Україні. А «Взгляд» за кілька днів використав заяву як один із доказів ширшої тези про «насильницьку українізацію» та «російський Київ».

«Артистка нагадала, що народилася та виросла у російськомовному Києві. Вона назвала російську мову рідною, підкресливши, що вона не належить виключно Росії, оскільки нею говорять мільйони людей у ​​всьому світі», — цитує Каменських російський «Взгляд». Про «русскоязычный Киев» згадує і «Комсомольская правда». Саме тому на розкрутці першого ролика акцент робився й на столичних телеграм-каналах.

Отже, маємо схему з двох кроків. Спершу — інформаційна провокація, у цьому випадку жартівливе звернення на мовну тему. Коли вона дає результат і виконавці отримують хвилю обурення та підвищену увагу, робиться другий крок — заява з політичним підтекстом, яку підхоплюють пропагандистські рупори. Результат: в українське суспільство закинуто чергову тему для сварок, старі наративи знову проговорені, а картинка про «утиски російськомовних» — одне з російських виправдань вторгнення — отримана.

Схоже, ця «двоходівка» матиме продовження. Каменських далі роздає інтерв'ю «хорошим росіянам», де вже згадує про кісту в горлі від української. Цілком імовірно, що озвучені тези за помірну ціну артикулюватимуть й інші «уламки» шоу-бізу українського походження за кордоном.