Міф про «нацистську Україну»: як Кремль використовує суди для виправдання війни

Кремль системно використовує псевдоісторичні конструкції, аби легітимізувати війну проти України. Цього разу інформаційним приводом стало рішення тверського суду Москви, який визнав Організацію українських націоналістів, Українську повстанську армію та окремих діячів визвольного руху, зокрема Степана Бандеру й Романа Шухевича, «пособниками нацистів».

На підставі цього рішення ворожі ресурси активно поширюють тезу про нібито «нацистську сутність» сучасної України. Такий підхід передбачає вибіркове трактування історичних подій: висновки підконтрольного російського суду подаються як «історична правда», хоча жодного стосунку до академічної історіографії вони не мають.

Мета цієї кампанії зовнішнього інформаційного впливу — створити юридичне та ідеологічне обґрунтування агресії. Через дегуманізацію українського спротиву та підміну понять Кремль намагається представити повномасштабне вторгнення як «продовження боротьби з нацизмом». Водночас сам механізм використання судових рішень як інструменту пропаганди свідчить про системність зусиль із конструювання альтернативної реальності, де агресор виглядає «визволителем».