Клімат як зброя: як Кремль адаптує дезінформацію про ЄС і газ

Кремлівські медіа дедалі частіше використовують зміну клімату як інструмент для просування старих дезінформаційних наративів. Раніше глобальне потепління у російському інформпросторі переважно заперечували або висміювали, але тепер тактика змінилася: замість сумнівів у проблемі — атаки на способи її вирішення.

Ключовим меседжем стала теза про «зелену диктатуру» ЄС. Європейські заходи зі скорочення викидів та підвищення енергоефективності подаються як привід для посилення державного контролю, стеження за громадянами та обмеження приватної власності. Зокрема, технології керування попитом на електроенергію зображуються як інструмент, за допомогою якого Брюссель нібито обмежуватиме споживання електрики звичайними людьми.

Ця риторика продовжує давній наратив про ЄС як «тоталітарну» структуру. Нові регуляції використовуються як «доказ» авторитаризму, а кліматична політика стала зручним приводом для таких тверджень. При цьому сама Росія стикається з серйозними наслідками потепління: танення вічної мерзлоти, яка займає понад половину її території, загрожує будівлям, залізницям та нафтогазовій інфраструктурі. Вивільнення CO2 та метану додатково прискорює глобальне потепління. Прикладом є аварія під Норильськом, де ослаблення ґрунту сприяло руйнуванню паливного резервуара та масштабному забрудненню.

Водночас прокремлівські ресурси називають європейський «зелений курс» «економічним самогубством» і пророкують Європі стагнацію через відмову від викопного палива та російських енергоносіїв. Інший напрям — залякування європейців катастрофами: війнами за воду, зростанням цін на продукти та появою «екзотичних бактерій» на пляжах через танення арктичних льодовиків.

Для самої Росії потепління подають як можливість: танення мерзлоти нібито перетворить Сибір на «землю майбутнього» та забезпечить економічний розквіт. Так Росію намагаються представити як «безпечний притулок» на тлі кліматичних проблем решти світу. Це поєднується з твердженнями, що Європа не здатна обійтися без дешевих російських нафти й газу: після запровадження санкцій та боротьби з «тіньовим флотом» держмедіа пророкують європейцям зими без опалення.

Схожу риторику застосовують і проти країн, що прагнуть зближення з ЄС. У Вірменії прокремлівські ресурси стверджували, що євроінтеграція позбавить країну пільгових цін на російський газ і збільшить витрати домогосподарств на енергію на 350%. Під час нещодавньої спеки російські медіа використовували проблеми з кондиціонуванням у Європі, цитуючи чиновника Кирила Дмитрієва, який заявляв, що ЄС і Британія нібито «не мають енергії» через відмову від російських поставок.

При цьому сама Росія переживає дедалі серйозніші паливні проблеми на тлі українських ударів по НПЗ та морській логістиці. У липні влада запровадила заборону на експорт дизельного пального, частина АЗС припинила роботу, а перебої зачіпають навіть лікарні та пожежні служби. Аналітики вказують на суперечність: багаторічні прогнози про крах Європи через відмову від російських енергоносіїв дедалі частіше проєктуються на країни ЄС, тоді як внутрішні проблеми РФ стають очевиднішими.